МЗС Чехії: Європа мало робить для запобігання колапсу на Україні

За словами глави відомства Лубомира Заоралека, це стосується не лише фінансової допомоги Києву, але і його здатності здійснювати необхідні політичні та економічні реформи.Вид на улицу Крещатик в Киеве, Украина. Архивное фото

ПРАГА, 1 мар — РІА Новини, Олександр Куранов. Європа мало робить для того, щоб запобігти колапсу на Україні, який може статися, якщо Київ не впорається з необхідними реформами, заявив глава МЗС Чехії Лубомир Заоралек, виступаючи в неділю по республіканському телебаченню.

«Я вважаю, що ми в Європі мало робимо для того, щоб запобігти колапсу в Україні», — сказав Заоралек.

За словами міністра, це стосується не лише фінансової допомоги Києву, але і його здатності здійснювати необхідні політичні та економічні реформи.

Президент России Владимир Путин, президент Франции Франсуа Олланд, канцлер Германии Ангела Меркель и президент Украины Петр Порошенко
Глава МЗС Чехії: Мінськ-2 працює, говорити про нові санкції нерозумно»Зараз необхідно зосередитися не на (антиросійських) санкції, про яких всюди тільки і говорять, а на те, що і як повинні зробити європейські країни для конкретної допомоги Україні, наприклад у сфері микроменеджмента, — сказав Заоралек. — Київ чекають дуже непрості реформи, наприклад в області податкової системи та енергетичного сектору».

Якщо влада України не будуть справлятися з реалізацією необхідних перетворень, фінансова допомога країні може бути зупинена, підкреслив він.

З іншого боку, сказав він, невдача з реформами на Україні може мати тяжкі наслідки і для європейських країн, включаючи Чехію.

Міністр також нагадав, що програма, намічена угодами в Мінську, розрахована не на два-три тижні, а на довгостроковий період. «Так, у першу чергу в них йде мова про оголошення перемир’я, відвід важких озброєнь і обмін полоненими, що вже виконується на практиці, — сказав Заоралек. — Але далі належить чимало зробити, наприклад, депутатам українського парламенту. Мова йде, зокрема, про проведення на сході країни виборів згідно українських законів і під наглядом ОБСЄ та багатьох інших кроків, які наприкінці року повинні завершитися домовленостями про встановлення контролю Києва над російсько-українським кордоном».

Влада України почала в квітні минулого року в Донбасі силову операцію проти незадоволених госпереворотом жителів регіону. За останніми даними ООН, жертвами конфлікту стали майже 5,7 тисячі мирних жителів. Проблема врегулювання українського кризи обговорюється на переговорах у різних форматах, зокрема в ході зустрічей контактної групи в Мінську за посередництва РФ і ОБСЄ.

Про що домовилися на переговорах у Мінську

Переговори «нормандської четвірки», що відбулися 12 лютого, пройшли на тлі різкого загострення ситуації в Донбасі, спровокованого українськими силовиками, які, наростивши сили, стали штурмувати позиції ополченців. За підсумками зустрічі лідерів Росії, України, Франції та Німеччині був прийнятий комплекс заходів, що передбачає, зокрема, припинення вогню в Донбасі з 15 лютого, відвід важких озброєнь і створення зони безпеки. Читайте повний текст документу >>