Шмельов: виконання «Мінська-2» може залежати від питання про миротворців

Питання про введення миротворчих сил складається з двох частин: по-перше, принципова згода обох сторін конфлікту на введення миротворців, по-друге, які країни будуть представлені в їх складі, вважає керівник Центру зовнішньої політики Росії Інституту економіки РАН Борис Шмельов.Отвод колонны тяжелой военной техники из Донецка
Питання про введення миротворчого контингенту у Донбас, можливо, надалі буде визначати хід переговорів з реалізації мінських угод по Україні та вимагатиме розширення мандату ОБСЄ за прикладом «замороженого конфлікту» в Придністров’ї. З такою думкою виступили експерти в ході круглого столу, організованого МІА «Росія сьогодні».

У понеділок президент України Петро Порошенко ввів у дію рішення РНБО про звернення до ООН та ЄС щодо розгортання в Україні міжнародної операції з підтримання миру і безпеки. РНБО України 18 лютого вирішив, що для вирішення ситуації в Донбасі необхідно звернення до Ради Безпеки ООН і Рада Євросоюзу з проханням про розгортання на території України в міжнародній операції з підтримання миру і безпеки.

Принципова згода і склад…

Керівник Центру зовнішньої політики Росії Інституту економіки РАН Борис Шмельов прогнозує, що «питання про введення миротворчих сил, який виходить за рамки угод Мінська-2, буде визначати весь подальший хід переговорів з реалізації мінських угод».

«За всіма оцінками, які зараз проходять в засобах масової інформації, і в українських, і в західних ЗМІ — скрізь домінує точка зору, що Київ готується до нових бойових дій, і вони планують розпочати на початку квітня. Мені здається, що сил, реальних можливостей для таких дій у Києва немає. Ополченці непогано підготовлені, добре озброєні, у них високий бойовий дух і вони в будь-яких військових діях завдадуть нові поразки українським частинам. Порошенко це розуміє і його ідея про введення миротворців у зону конфлікту пов’язана з прагненням якомога довше відтягнути можливість нового конфлікту. Може бути пов’язано з тим, що він не контролює багато збройні формування, і цю функцію контролю хоче покласти на миротворчі сили», — вважає Шмельов.

На думку експерта, питання про введення миротворчих сил складається з двох частин: по-перше, принципова згода обох сторін конфлікту на введення миротворців, по-друге, склад миротворчих сил — які країни будуть там представлені. «Ясно, що міліція не влаштує контингент НАТО, а без згоди конфліктуючих сторін введені миротворчі сили не можуть бути. Але тут може бути компромісний варіант — на Донбасі розташовуються миротворчі підрозділи з Білорусії і Казахстану, що було б прийнятно і для Києва та Донбасу. А з боку ЗС України — підрозділи Швеції або Фінляндії, або може бути взагалі з країн Латинської Америки», — вважає Шмельов.

…і питання мандату миротворців

Він зазначив, що проблема також полягає в тому, який мандат можуть отримати миротворчі сили. «Тому що є мандат peacekeeping — підтримання миру, і є мандат peace enforcement — примус до світу, тобто чи миротворці у разі необхідності мають право застосовувати збройну силу, або тільки спостерігати», — пояснив Шмельов.

У свою чергу директор Інституту новітніх держав Олексій Мартинов упевнений, що питання про введення миротворців, можливо, буде вирішено за рахунок розширення мандата місії ОБСЄ в Україні.

«Нормандський формат виступає, і підтверджує це після кожної зустрічі, за збереження територіальної цілісності України в тих кордонах, в яких вона є зараз. При подібному підході очевидно, що потрібен мандат ОБСЄ для проведення миротворчої операції, потрібна глибока заморозка цього конфлікту», — сказав Мартинов. В якості прикладу політолог навів «заморожений конфлікт» у Придністров’ї, куди були введені миротворчі сили ОБСЄ, після чого багато років вже зберігається перемир’я і йде постійне примус сторін до переговорів, при цьому сама Придністровська Молдавська Республіка розвивається, і формально зберігається територіальна цілісність країни.

«Поки нормандський формат не говорить про миротворців, але говорить про посилення ролі ОБСЄ. Я думаю, в перспективі мова буде йти і про миротворчий мандат ОБСЄ. Саме військово-миротворчому: примус до миру і переговорів», — сказав Мартинов.

Про що домовилися на переговорах у Мінську

Переговори «нормандської четвірки», що відбулися 12 лютого, пройшли на тлі різкого загострення ситуації в Донбасі, спровокованого українськими силовиками, які, наростивши сили, стали штурмувати позиції ополченців. За підсумками зустрічі лідерів Росії, України, Франції та Німеччині був прийнятий комплекс заходів, що передбачає, зокрема, припинення вогню в Донбасі з 15 лютого, відвід важких озброєнь і створення зони безпеки. Читайте повний текст документу >>