Парламент Киргизії переніс розгляд закону про іноземних агентів

Розміри доходів і витрат НКО, що виконує функції іноземного агента, а також відомості про чисельність і склад працівників та розміри оплати їх праці пропонується піддавати аудиту з боку держорганів. Вид на площадь Ала-Тоо в Бишкеке. Архивное фото Депутати Киргизії не змогли в середу прийти до єдиної думки щодо резонансного законопроекту про «іноземних агентів», який парламент республіки обговорює вже близько року.

Проект змін до закону про некомерційних організаціях був внесений до парламенту (Жогорку Кенеш) Киргизії більше року тому, проте тільки зараз він дійшов так розгляду палатою. Згідно йому, законодавство республіки вноситься поняття іноземного агента, під яким розуміється некомерційна організація, яка отримує грошові кошти та інше майно від іноземних держав, міжнародних організацій або іноземних громадян і яка бере участь, в тому числі з інтересах іноземних джерел, у політичній діяльності, здійснюваній на території Киргизії.

Розміри доходів і витрат НКО, що виконує функції іноземного агента, а також відомості про чисельність і склад працівників та розміри оплати їх праці пропонується піддавати аудиту з боку держорганів.

«Парламент Киргизії ухвалив рішення перенести обговорення цього законопроекту і продовжити його завтра», — повідомила РІА Новини представник прес-служби парламенту.

Під час обговорення депутати розділилися в думках щодо поправок в законодавство. Ряд з них вважає, що прийняття закону відкине країну від демократії до авторитаризму, інші відзначають, що суспільство має право знати, які кошти і на які цілі надходять в республіку з-за кордону.

Напередодні Верховний комісар ООН з прав людини Руперт Колвиль виступив із заявою, що даний законопроект «не дає чіткого визначення «політичної діяльності», що може поставити під загрозу багато організації». Він закликав киргизька влада «забезпечити свободу вираження та асоціацій у відповідності з міжнародними стандартами і правом».

Згідно з даними мін’юсту Киргизії, у республіці зареєстроване близько 13 тисяч НКО, що включають в себе громадські об’єднання, громадські фонди, а також різні асоціації. Як повідомив в середу на засіданні парламенту депутат Турсунбай Бакір уулу тільки за три роки — 2009-го по 2012 рік вони отримали фінансування з-за кордону в розмірі понад 480 мільйонів сомів (близько 10 млн доларів за курсом на той час).