Frankfurter Allgemeine: вісь «Москва-Пекін» стає реальністю

Зміцнивши співробітництво, Росія і Китай спростували поширену на Заході уявлення про те, що вісь «Москва-Пекін» – не більше ніж блеф, пише німецька газета. Президент России Владимир Путин и председатель КНР Си Цзиньпин. Архивное фото Відносини між Пекіном і Москвою вже давно не були настільки тісними, пише Frankfurter Allgemeine Zeitung. Видання намагається проаналізувати передумови цієї дружби. Аналітик: Китай потребує майже у всьому, що виробляють в Росії

Перш за все, самі лідери Володимир Путін і Сі Цзіньпін перебувають у хороших відносинах. «Китайці люблять сміливця з Москви, у якого немає страху перед Заходом», — зазначає видання.

Все частіше проводяться дипломатичні зустрічі і спільні військові навчання двох країн. Напередодні завершилися російсько-китайські військово-морські навчання в Середземномор’ї. Цей сигнал ясний, пише FAZ: Росія і Китай не хочуть, щоб Захід, зокрема США, і далі визначав правила гри. У серпні повинні пройти спільні навчання в Японському морі.

Москва і Пекін єдині в прагненні до нового світопорядку, в якому США і їх союзники більше не будуть мати права вирішального голосу, йдеться в статті.

«Поворотом на Схід» Москва прагнути компенсувати втрату співробітництва із західними країнами, вважає видання. І щоб Росія залишалася партнером Пекіна в протистоянні з Заходом, китайське керівництво готове задіяти фінансову міць своєї країни, пише FAZ.

При цьому США і ЄС залишаються великим ринком для китайських товарів, який Росія замінити не може. У той же час Пекін прагне зламати панування США в Тихому океані. Передбачається, що до 2050 року країни досягнуть військового паритету. Політолог: західні критики союзу Росії і Китаю «сіли в калюжу»

Китай потребує сучасному озброєнні, і найбільш важливим постачальником виступає Росія. За останнє десятиліття чверть китайського військового імпорту припала на Росію, а тепер це співпраця стала ще більш тісним. Так, Пекін став першим іноземним замовником зенітно-ракетних комплексів С-400.

Крім того, Росія здатна допомогти Китаю з поставками енергоресурсів. З 2018 року в Китай має надходити 38 млрд кубометрів російського газу щорічно.

Хоча між сторонами залишаються розбіжності з питань економічного та військового характеру, Китай і Росія будуть і далі зміцнювати фронт проти Заходу, вважає FAZ. На думку видання, «обидві країни вже спростували популярну на Заході теорію про те, що вісь Пекін-Москва – не більш ніж пропагандистський блеф».