Лавров: РФ сподівається на схвалення свого плану демілітаризації Широкіно

За словами глави МЗС РФ, є ознаки розуміння значущості цього питання з боку Києва. Засідання робочої підгрупи з питань безпеки контактної групи по врегулюванню в Донбасі пройде 2 червня. Солдаты ВСУ неподалеку от Широкино, Донецкая область, архивное фото Москва сподівається, що запропонований нею план по демілітаризації населеного пункту Широкіно на Україні буде схвалений 2 червня на засіданні робочої підгрупи з питань безпеки контактної групи по врегулюванню в Донбасі, заявив глава МЗС РФ Сергій Лавров.
ДНР: обстріл Широкіно практично не припиняються»Розраховуємо, що на засіданні підгрупи з військових питань і безпеки буде, нарешті, схвалений документ про демілітаризацію населеного пункту Широкіно, який ми ще майже місяць тому представили, і він був підтриманий Донецьком і Луганськом», — сказав міністр в інтерв’ю програмі «Міжнародний огляд» на телеканалі «Росія 24».

За словами Лаврова, є ознаки розуміння значущості цього питання з боку Києва. «Остаточні деталі цього документа зараз узгоджуються. За підтримки ополчення він може стати дуже важливим результатом роботи підгрупи з військових питань», — заявив міністр.

Також він нагадав, що Росія продовжує просувати пропозицію про те, щоб від лінії зіткнення були відведені не тільки важкі озброєння калібру понад 100 міліметрів, як це передбачено мінськими угодами, але і калібру нижче 100 міліметрів, у тому числі танки і міномети.

Селище Широкіно залишається однією з найгарячіших точок Донбасу. Він розташований на березі Азовського моря між Маріуполем (контролюється силовиками) та Новоазовському (контролюється ополченцями ДНР). На початку лютого Широкіно посіли бійці українського батальйону «Азов». З тих пір обидві сторони продовжують в цьому районі так звані артилерійські і мінометні дуелі.

Влада України почала в квітні минулого року в Донбасі силову операцію проти незадоволених госпереворотом жителів регіону. За останніми даними ООН, жертвами конфлікту стали понад 6,2 тисячі осіб.

Питання врегулювання ситуації в Донбасі обговорюється, в тому числі, в ході зустрічей в Мінську контактної групи, яка з вересня минулого року прийняла вже три документи, що регламентують кроки по деескалації конфлікту. Останній документ — від 12 лютого — крім припинення вогню, відводу важких озброєнь і створення зони безпеки, зобов’язує влади України вести прямий діалог з представниками ДНР і ЛНР, зокрема, з питання проведення в регіоні місцевих виборів, внесення до конституції України змін, які передбачають децентралізацію влади, а також щодо питання законодавчого закріплення особливого статусу «окремих районів Донецької та Луганської областей». За підсумками останньої зустрічі контактної групи 6 травня учасникам вдалося сформувати чотири робочі підгрупи по конкретним аспектам деескалації конфлікту.

Одним з найважливіших пунктів підписаних у лютому мінських угод стало проведення конституційної реформи, а також прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей. В угоді зазначається, що децентралізація має відбуватися за погодженням безпосередньо з представниками цих районів, однак київська влада ігнорують це положення, заявляючи про те, що не мають наміру йти на діалог із представниками бунтівних територій. Читайте повний текст «мінських угод» >>

Ситуація на південному сході України