Лавров: Захід в закритому режимі дає сигнали Києву «Мінську-2»

За словами глави російського МЗС, багато європейці вже на грані того, щоб починати робити це публічно, оскільки такі кулуарні навіювання поки не мають ефекту і не дають результату. Министр иностранных дел России Сергей Лавров. Архивное фото Західні країни вже зараз в закритому режимі посилають сигнали Києву з приводу невиконання ним мінських угод, але багато європейці вже на грані того, щоб робити це публічно, заявив глава МЗС РФ Сергій Лавров.

Лавров: Захід розуміє, що Київ перешкоджає виконанню «Мінська-2″»На наше питання, як вони будуть реагувати на все нові випадки невиконання Києвом своїх зобов’язань, причому не голослівні, а доведені фактами, наші західні партнери мовчать. Я впевнений, всередині вони про це думають, і ми знаємо, що вони посилають сигнали київському керівництву, поки в закритому режимі. Хоча, за моїми відчуттями, багато європейці вже на грані того, щоб починати робити це публічно, оскільки такі кулуарні навіювання поки не мають ефекту і не дають результату», — сказав Лавров в інтерв’ю програмі «Міжнародний огляд» на каналі «Росія 24».

Питання врегулювання ситуації в Донбасі обговорюється, в тому числі, в ході зустрічей в Мінську контактної групи, яка з вересня минулого року прийняла вже три документи, що регламентують кроки по деескалації конфлікту. За підсумками зустрічі контактної групи 6 травня учасникам вдалося сформувати чотири робочі підгрупи по конкретним аспектам деескалації конфлікту.

Про що домовилися на переговорах у Мінську

Переговори «нормандської четвірки», що відбулися 12 лютого, пройшли на тлі різкого загострення ситуації в Донбасі, спровокованого українськими силовиками, які, наростивши сили, стали штурмувати позиції ополченців. За підсумками зустрічі лідерів Росії, України, Франції та Німеччині був прийнятий комплекс заходів, що передбачає, зокрема, припинення вогню в Донбасі з 15 лютого, відвід важких озброєнь і створення зони безпеки.

Одним з найважливіших пунктів підписаних у лютому мінських угод стало проведення конституційної реформи, а також прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей. В угоді зазначається, що децентралізація має відбуватися за погодженням безпосередньо з представниками цих районів, однак київська влада ігнорують це положення, заявляючи про те, що не мають наміру йти на діалог із представниками бунтівних територій. Читайте повний текст Мінських угод >>