Бойовики про реальність ІГ: прикордонники стріляли, щоб бігли швидше

Полонені бойовики ІГ, нині коротають дні в сирійських в’язницях в очікуванні суду і вироку, розповіли кореспондентові РИА Новости, як діє мережа по вербуванню та відправленню людей на Близький Схід.Пленные бойцы Исламского государства в следственном изоляторе сирийских спецслужб

ДАМАСК/СТАМБУЛ, 9 чер — РІА Новини, Дмитро Виноградов. Всю Росію шокувала новина про студентці-второкурснице Варварі Карауловой, яка намагалася втекти з Москви до Сирії і примкнути до «Ісламського державі». Насправді в нашій країні, як і по всьому світу, давно і ефективно діє ціла мережа по вербуванню та відправленню на Близький Схід таких людей. Полонені бойовики ІГ, нині коротають дні в сирійських в’язницях в очікуванні суду і вироку, розповіли РІА Новини, як влаштована ця індустрія.

Університети в Єгипті, спортклуби в Дагестані

Справа потрапила до Туреччини студентки: жертва вербування ІГ або преступницаПобег Варвари Карауловой став повною несподіванкою для її друзів і батьків. Тепер, заднім числом, вони згадують: перестала носити хрестик, пояснила це тим, що порвався ланцюжок. Вивчала іслам і арабська — начебто треба було в університеті. Однак у відвідуванні сумнівних мечетей помічена не була.

Насправді потрапити в сферу уваги радикальних проповідників можна не тільки в підпільній салафітской мечеті, яких багато навіть в Москві — вони розташовуються звичайно на приватних квартирах або навіть на ринках. Спілкування з полоненими дагестанцями, киргизами, узбеками дає розуміння, що долучитися до ідей джихаду можна в самому несподіваному місці — і у відомому на весь світ ісламському університеті в Єгипті, і в спортивному клубі в Дагестані, де молоді незміцнілі уми знаходяться під впливом більш старших та харизматичних товаришів. Той факт, що багато з вербувальників самі на «джихад» не поспішають, їх не бентежить.

«Я ходив на тренування з боротьби в Хасав’юрті. Там потоваришував з хлопцями. Ми дізналися, що в Сирії йде джихад, потрібно захищати мусульман від невірних», — розповідає Азамат, уродженець Хасавюртівського району Дагестану. Навіщо йому знадобилося їхати в далеку воюючу країну, за те, що він навіть не знає арабської мови, Азамат толком пояснити не може. Можна лише припустити, що мотиви у бойовиків найрізноманітніші — хтось хоче заробити, хтось-пройти свого роду «ініціацію».

Є й такі, хто їде реалізувати садистські нахили, прикриваючись ідеями «захисту мусульман». «Якщо подивитися приблизну статистику, виявиться, що від рук бойовиків-сунітів гине найбільше не шиїтів і не алавітів, і навіть не християн, а самих сунітів», — говорить РІА Новини офіцер сирійських спецслужб.

Небезпека ІГ для Росії

Випадок Варвари відрізняється лише тим, що в інтересі в ІГ була помічена дівчина з хорошої успішної сім’ї, з університету, за право вчитися в якому багато віддали б усе — вона ж намагалася поміняти на «джихад». Але насправді в «Ісламському державі» воюють вже сотні наших співвітчизників, в основному, звичайно, з числа народів, що традиційно сповідують іслам. У лютому цього року директор ФСБ Олександр Бортніков оцінив кількість росіян, які воюють тільки в Іраку, в 1,7 тисячі осіб, а є ще і Сирія. Тільки за останній рік кількість росіян в Іраку зросла вдвічі, повідомив Бортніков.

Памфілова: у студентки МГУ не було «імунітету до обдурення ІГ»Якщо додати до цього ще й знають російських мова вихідців із Середньої Азії, плюс втекли з Криму татар — прихильників радикальної організації Хізб Ут-Тахрір (вона заборонена в Росії, але дозволена на Україні), чеченців з «Ічкерії», в 90-их втекли в Європу, але занудьгували там, стає зрозуміло, чому російська мова в ІГ — другий за популярністю після арабського. І чому глава МЗС Росії Сергій Лавров нещодавно назвав ІГ «головним ворогом Росії» — за його оцінкою, бойовики-росіяни «можуть повернутися в Росію і продовжити там свою злочинну діяльність».

В підтвердження слів міністра можна навести, наприклад, той факт, що всі шестеро бойовиків з «Імарату Кавказ», що захопили Будинок друку в Грозному в грудні минулого року, мали, як потім виявилося, бойовий досвід в Сирії.

Втім, справедливості заради треба зауважити, що в ІГ їдуть далеко не тільки з Росії — там воює вже кілька тисяч бойовиків з благополучної Європи. «Майже всі вони прибувають через Туреччину», — визнав 1 червня в телефонному брифінгу для журналістів представник держдепу США.

Воїни інтернет-джихаду

Найважливіше поле дії радикальних проповідників — інтернет, адже саме він дає можливість «дотягнутися» до студентки престижного вузу, і до будь-якого європейця, який скоро на хорошому німецькою або англійською і сам буде в агітаційних роликах вербувати нових і нових «добровольців». Помічено, до речі, що воювати чомусь відправляють кавказців і арабів — в «джихаді» все, звичайно, рівні, але джихадистів з Європи чомусь бережуть у штабах. Втім, це теж важливий напрямок діяльності «джихаду» — інтернет-бойовики прямо з Сирії рекрутують нових волонтерів і поширюють пропагандистські матеріали про свої «успіхи».

Цілком можливо, що саме на таких сторінках і «заразилася» радикальним ісламом Варвара Караулова, яка у п’ятикратному (в день) відвідування мечеті помічена не була.

Найпростіший пошук по «Вконтакте» і «Однокласниках» дає десятки російськомовних сторінок, де користувачі з ісламськими «ніками» всерйоз обговорюють необхідність переселятися в «благословенну землю Шам» (Сирії) — саме там люди нібито живуть за шаріатом, а жити в «нешариатском» державі — це великий харам (гріх), навіть якщо дотримуєшся всі заповіді. «Холодно в Шамі взимку? Брати з Росії теплі речі?» — запитує однодумців користувачка під ніком «Мар’ям». Їй докладно відповідають.

Тут же «переселенці» (їх позначають спеціальним терміном «мухаджири», походження якого сягає часів Пророка) обговорюють найголовніше — як потрапити в Сирію.

Найцікавіше, що більшість цих людей їдуть в Сирію саме що не воювати, а жити зі своїми сім’ями, навіть маленькими дітьми. Вони впевнені, що «землі обітованої» їм дадуть і роботу, і гроші, і вдома. Колись у цих будинках жили звичайні сирійці, такі ж мусульмани, від яких потім «звільнили» їх власні житла. У 20-мільйонної Сирії вже близько 3 мільйонів біженців.

До речі, ще одна помітна категорія передплатників цих сторінок — ті, хто зовсім не є мусульманами і не збирається переїжджати «Шам», а садисти-шанувальники кривавих і професійно знятих роликів ІГ.

Їх людина в Стамбулі

«Я дивився ролики годинами. Там говорилося, як в Сирії погано мусульманам. Їх принижують, вбивають», — пояснив РІА Новини свій приїзд в Сирію бойовик узбецького походження Асаду Уллах (пізніше полонений сирійськими спецслужбами).

Поступово у нього виникла ідея і самому поїхати до Сирії. До того ж на це постійно штовхають проповідники — мовляв, як ти можеш спокійно сидіти вдома, коли в Сирії таке відбувається! Сам інтернет-проповідник, втім, на джихад теж не поспішає, але зате цілком може дати грошей на квиток.

Новий «інтернет-друг» дав Асаду Уллаху телефон зв’язкового — нікого Юсефа, що живе у Стамбулі. Система настільки відпрацьована і надійна, що Асаду Уллах навіть не став дзвонити йому з дому, а полетів навмання. Тим більше, що йому купили квиток, а віза була не потрібна.

«Коли я прилетів до Стамбул, я зателефонував йому прямо з аеропорту. Він сказав мені: сідай в метро, приїжджай на таку-то станцію, я сам тебе знайду. Через дві години ми зустрілися на станції. Мене важко було не впізнати — у мене була салафітська борода, у нього теж. Я побачив його на іншій стороні перону», — розповідає Асаду Уллах. Юсеф привів його до себе ночувати. Опівночі вони розмовляли про джихад і про те, як важливо боротися за визволення мусульман». Рано вранці зв’язковий відвіз його на автовокзал і на власні гроші купив квиток на кордон з Сирією.

«Я запитав його: де мені вийти? Той відповів: водій сам знає, де тебе посадити. Там всі виходять».

Через 12 годин автобус привіз Асаду Уллаха до табору біженців біля міста Хатай. Арабського він не знав, але це знову не становило жодної проблеми. Звідки не візьмись з’явився знову «зв’язковий». «Російською мовою він запитав, чи я збираюся в Сирію. Я відповів «так», — згадує джихадист. — Я жив у таборі три або чотири дні — ми з іншими узбеками, киргизами, кавказцями чекали, коли набереться група. По одному кордон ніхто не переходить. Мене там годували, ставилися шанобливо — ще б пак, я ж їду на джихад!».

Варвара Караулова прилетіла в Стамбул 27 травня, а кордон з Сирією стала переходити тільки 4 червня. Можливо, вона теж чекала, поки набереться група. Це і врятувало її від ІГ — за ці дні її батько встиг поставити на вуха і російська влада, і турецькі. Спіймали її у складі групи з 13 осіб, всі — громадяни Росії та Азербайджану.

«Нарешті, у призначений час, рано вранці, ми пішки вирушили на кордон. Турецькі прикордонники бачили нас, але нам ніхто не заважав. Вони тільки сміялися і стріляли в повітря, щоб ми бігли швидше», — ділиться Асаду Уллах.

Земля Шам: очікування і реальність

На турецькій стороні початківці бойовики прийшли в невелике містечко Атма, який вже багато місяців залишається під контролем джихадистів.

Сирія зараз наповнена конкуруючими угрупуваннями. Єдиного фронту війни проти офіційного Дамаска у бойовиків немає, ИГИЛ ворогує з «Фронтом Ан-Нусра», з ДМА і ще півсотнею угруповань, кожна з яких вважає себе прихильниками «чистого Ісламу», а насправді просто ділить з ІГ територію і награбоване. Проте в місті Атма всього цього не побачиш — як розповідають полонені бойовики, там діє перемир’я, мабуть, бойовики не хочуть передчасно лякати новоприбулих. За новобранцями приїжджають агітаційні мікроавтобуси з різних загонів і угруповань. Вони їздять по Атме і розповідають, як добре живеться і воюется під тим чи іншим польовим командиром. Можна вибрати.

Сувора реальність чекає джихадистів-новобранців пізніше, вже у глибині сирійської території. Повсякденність «джихаду» — це бої, перестрілки і тортури полонених. Дівчат часто чекає «ісламський шлюб» — укладається, при необхідності, буквально на годину шлюб з тим чи іншим героєм-джихадистів». Після смерті чергового чоловіка дівчина зазвичай «у спадок» дістається наступного.

Втекти з цього «раю» — а таке бажання виникає у багатьох — не так просто. Найчастіше джихадисти або просто гинуть, або потрапляють у полон до курдським ополченцям, або до солдатів Асада, які воюють за свої сім’ї, землю і країну, і тому добре воюють. Якщо ж джихадисту вдасться повернутися додому в Росію, то він майже неминуче потрапляє у сферу уваги російських спецслужб. Такі є і в Дагестані, і в Чечні. Група з шести чоловік зараз чекає на закінчення слідства у Татарстані.

Так що Варварі Карауловой дуже пощастило, що вона потрапила в руки турецьких спецслужб до того, як встигла перетнути кордон «Ісламської держави». Зараз МВС РФ розглядає можливість порушення проти неї кримінальної справи за статтею «замах на участь в незаконному збройному формуванні». МДУ, в свою чергу, розглядає можливість її відрахування з університету. Але ці неприємності не можна порівнювати з тим, що чекало її «в благословенній землі Шам».