Суд у Києві продовжить розгляд справи про розгін «евромайдана»

У ніч на 30 листопада 2013 року міліція розігнала акцію в центрі Києва на підтримку євроінтеграції України. Українські власті визнали, що правоохоронці непропорційно застосували силу. Евромайдан, архивное фото Шевченківський районний суд Києва у вівторок продовжить розгляд справи проти екс-голови держадміністрації Києва Олександра Попова про розгоні активістів «евромайдана» у листопаді 2013 року.

У ніч на 30 листопада 2013 року міліція розігнала акцію в центрі Києва на підтримку євроінтеграції України. Українські власті визнали, що правоохоронці непропорційно застосували силу. Проти керівництва Києва, включаючи Попова, було заведено кримінальну справу про перевищення повноважень, але в лютому 2014 року його закрили в рамках амністії. Після перевороту на Україні генпрокуратура знову порушила кримінальну справу проти екс-чиновників, на цей раз за статтею «незаконне перешкоджання проведенню зборів і мітингів».

Річниця обрання Порошенка президентом: час невиконаних обещанийПо версією слідства, в листопаді 2013 року Попов, «діючи за попередньою змовою з колишнім заступником секретаря ради національної безпеки і оборони Володимиром Сівковичем і начальником ГУМВС України в Києві Валерієм Коряком, дав вказівку завезти на Майдан Незалежності комунальну техніку для встановлення новорічної ялинки, а Коряк, використовуючи цю обставину, віддав наказ про розгін мітингу бійцями спецназу міліції «Беркут», у результаті чого постраждали понад 80 осіб.

Попов не визнає себе винним. За його словами, він не скоював ніякого злочину. На черговому засіданні продовжиться допит потерпілих. При цьому звинувачення, заявляючи про наявність свідків, готових підтвердити причетність екс-голови Києва до подій 30 листопада, поки не збирається представити їх суду. Усього потерпілими проти Попова висунуто кілька десятків цивільних позовів на суму близько 50 мільйонів гривень (майже 2,4 мільйона доларів за поточним курсом).

Ключові свідки чекають своєї черги

Судовий процес над Поповим почався в кінці лютого. На засіданні в кінці травня були допитані четверо потерпілих. Проте, за даними українських ЗМІ, близько 20 постраждалих суд не зможе допитати з-за відсутності у генпрокуратури їх адрес і номерів телефонів. Разом з тим старший прокурор Сергій Капишин стверджує про нібито наявні у звинувачення свідків, готових підтвердити в суді, що Попов причетний до розгону акції. Звинувачення заявляє, що про це говорити ще рано, оскільки триває дослідження доказів.

Хроніка Евромайдана

При цьому адвокат Попова Микола Карнаух вважає, що постраждали під час допиту в суді не свідчили проти Попова. За словами захисника, ніхто з допитаних прямо не звинуватив Попова в якихось протиправних діях, а також у тому, що заїзд комунальної техніки в ніч на 30 листопада на Майдан заважав чи перешкоджав акції мітингувальників.

«Правий сектор» вимагає від Порошенка відповіді за рік правленияВ той же час, за словами Карнауха, жоден з постраждалих не заявив, що вони проводили акцію в конституційному порядку, завчасно повідомивши про виконавчу владу про дату, час, місце, кількість учасників і тривалості акції.

Політична криза вибухнула на Україні в листопаді 2013 року, коли кабінет міністрів оголосив про призупинення євроінтеграції країни. Масові протести, названі «евромайданом», пройшли по всій Україні. У січні 2014 року масові акції вилилися в зіткнення збройних радикалів з органами правопорядку, що в лютому зіткнення посилилися. В кінці лютого на Україні сталася зміна влади, що має ознаки державного перевороту. Верховна рада усунула від влади президента Віктора Януковича, змінила конституцію і призначила вибори на 25 травня. Москва вважає, що легітимність рішень Верховної Ради викликає сумніви.