Греція відповіла на ультиматум референдумом

Прем’єр-міністр Греції Алексіс Ціпрас призначив на 5 липня референдум, на який буде винесено питання — приймати чи ні пропозиції кредиторів за продовження політики жорсткої економії. Підсумки голосування не береться передбачити ніхто. Премьер-министр Греции Алексис Ципрас в Брюсселе. 26 июня 2015 Після п’яти місяців переговорів про врегулювання проблеми грецького держборгу і ультимативної вимоги кредиторів продовжувати політику затягування поясів Греція зробила несподіваний крок — прем’єр Алексіс Ціпрас виніс це питання на референдум.

Відповісти на ультиматум належить народу Греції.

Референдум призначено на неділю, 5 липня, затвердити цю дату повинен парламент у суботу, але немає сумнівів, що більшість депутатів проголосує за.

Основна частина опозиції розкритикувала дії правлячої партії СІРІЗА, заявивши, що, по суті, поставлено питання про європейську перспективу Греції, про її перебування в Європі.

Народ, за повідомленнями ЗМІ, відреагував на оголошення референдуму чергами біля банкоматів, але вони явно були не у всіх районах.

Підсумки голосування передбачити важко, хоча, судячи з опитувань громадської думки, більшість греків і виступали за збереження Греції в єврозоні, що триває більше року політична й економічна невизначеність вже багатьом набридла, а багатомісячні безплідні переговори морально підготували суспільство до повернення драхми — грецької національної валюти до вступу країни в єврозону.

«Куба Середземномор’я»

Переговори з врегулювання держборгу Греції, який становить 180% ВВП, в останні дні вийшли на політичний рівень, що давало невелику надію на їх завершення. Але перед самітом Євросоюзу голова Євроради Дональд Туск висунув ультиматум — Греція повинна прийняти «хороші пропозиції» кредиторів або буде дефолт. «Гра закінчилася», — заявив Туск на саміті, що різкий відповідь дав Ціпрас.

«Ви недооцінюєте, на що готовий піти принижений народ»,- заявив прем’єр.

На переговорах Греція пішла на великі поступки, в уряді визнали, що фактично відмовилися від частини програмних обіцянок. Однак після кожної поступки греків кредитори висували нові вимоги. Останнім стало пропозицію продовжити на п’ять місяців програму допомоги у відповідь на обіцянку уряду зібрати кілька мільярдів євро за рахунок урізання пенсій і зарплат, підвищення податків. За оцінкою Афін, в листопаді країна виявилася б набагато більше критичної ситуації, ніж зараз, і знову змушена була вести переговори з кредиторами. «Меморандум гірше колишніх», — так охарактеризував останні вимоги кредиторів високопоставлений представник грецького уряду.

Після повернення з Брюсселя Ціпрас зібрав кабінет міністрів, розповів про ситуацію на переговорах і запропонував провести референдум. Уряд одноголосно підтримало ініціативу, повідомив прем’єр в телезверненні.

В уряді давно заявляли, що кредитори не хочуть вирішувати проблему боргу, їх мета — покарати радикальне ліве уряд за відмову проводити неоліберальну політику затягування поясів. Як висловилася одна з депутатів від СІРІЗА, переговори ведуть вже не кредитори, а зграя вовків.

У зверненні до народу Ціпрас заявив, що пропозиції кредиторів були неприйнятними — вони підривали суверенітет, вели до нового скорочення зарплат і пенсій, зростання податків. «Їх метою було підпорядкувати народ»,- заявив Ціпрас. У зв’язку з цим уряд вирішив винести на референдум питання — погоджуватися з пропозиціями кредиторів.

Ціпрас поінформував про майбутній референдум канцлера Німеччини Ангелу Меркель, президента Франції Франсуа Олланда і главу ЄЦБ Маріо Драгі. Серед тих, кому дзвонив Ціпрас, не було голови Єврокомісії Жан-Клода Юнкера.

«На авторитаризм і жорстку економію ми відповімо демократією, відповімо спокійно і рішуче. Греція, де народилася демократія, пошле сильний відповідь демократії Європі і світової громадськості, яка з інтересом стежить за тим, що відбувається», — сказав Ціпрас.

Прем’єр закликав всіх греків прийняти відповідальне рішення «суверенітету, незалежності, майбутнього країни» і запевнив, що з повагою прийме результати референдуму, «якими б вони не були».

Ціпрас нагадав, що «Європа — це спільний дім наших народів, що в Європі немає господарів і гостей». «Греція є і залишиться невід’ємною частиною Європи, а Європа — невід’ємною частиною Греції», — зазначив він.

У суботу високопоставлені представники уряду Греції зустрінуться з головою ЄЦБ Маріо Драгі. Судячи з усього, буде обговорюватися питання фінансування — раніше партнери по єврозоні попереджали, що в разі відмови від євро припиниться і якась підтримка Греції.

Атака на банкомати

За повідомленнями ЗМІ, після заяви прем’єра біля банкоматів в центрі Афін зібралися черги. Люди знімали гроші, побоюючись за долю своїх вкладів. Судячи з фотографій на сайтах найбільших видань, біля деяких банкоматів стояли по кілька десятків чоловік.

Однак така ситуація спостерігалася не скрізь. Наприклад, у північному передмісті столиці Греції Халандри вночі біля банкоматів нікого не було, хоча на вулицях було досить багатолюдно — люди сиділи в кафе і тавернах, гуляли перед вихідними.

Опозиція збирає єдиний фронт «за Європу»

Молодший партнер по урядовій коаліції — лідер АНЭЛ і міністр оборони Панос Камменос порівняв ситуацію з ультиматумом Італії в 1940 році, на який Греція відповіла рішучим «Ні». «Історія нації писалася з «Ні!»; «Ні» 1940 року, «Ні» Тассоса Пападопулоса плану Аннана. «Ні» 5 липня нашому приниження», — написав Камменос у своєму акаунті в Twitter.

Реакція опозиції на референдум виявилася очікувано жорсткою.

Колишній прем’єр і лідер правоцентристської партії «Нова демократія» Антоніс Самарас заявив, що Ціпрас завів країну в повний глухий кут: Греція опинилася між неприйнятним угодою і виходом з Європи. Самарас нагадав, що «неприйнятний» для уряду угода мало чим відрізнялося від того, яке сам Ціпрас пропонував кілька днів тому.

«Сьогодні Ціпрас веде до референдуму з питанням по суті «Так чи ні» Європі, пропонує розрив з усіма партнерами і вихід з євро», — заявив Самарас.

Він закликав створити єдиний фронт — «не за те чи інше угоду з кредиторами, а за європейську перспективу країни».

До відставки Ціпраса і дострокових парламентських виборів закликала новий лідер лівоцентристської партії ПАСОК Фофи Геннимата.

«Не потрібно референдуму. Оскільки Ціпрас не в змозі приймати відповідальні рішення, він повинен піти у відставку, і нехай люди вирішують шляхом виборів своє майбутнє та країни», — заявила лідер партії.

За її словами, уряд зазнав невдачі і перекладає відповідальність за глухий кут у переговорах на грецький народ, загнавши його в пастку.

«Реальний питання референдуму, до якого шантажем завів Ціпрас, це «так чи ні» Європі та європейській перспективі країни», — заявила лідер ПАСОК.

На думку Геннимата, переважна більшість греків хочуть і вимагають, щоб Греція була рівноправним учасником у європейських справах і в зоні євро.

«Спробою державного перевороту» назвав рішення прем’єра колишній лідер ПАСОК Евангелос Венізелос.

За його словами, непідготовлений референдум загрожує європейському ходу країни і її історичним завоюванням. Дії Ціпраса він назвав «апофеозом авантюризму, безвідповідальності та хитрості».

«Це спроба державного перевороту, з якою, я сподіваюся, не буде пов’язаний президент республіки, який є до всього професором публічного права і хранителем історичної пам’яті Костянтина Караманліса»,- заявив Венізелос.

Дивною була реакція Компартії Греції.

Народ закликають вибрати між Сциллою і Харибдою, сказав представник КПГ з друку Янніс Гьокас, засудивши, за його словами, шантаж уряду і кредиторів і закликавши народ сказати «ні» і тим, і іншим.

Лидеро компартії Дімітріс Куцумбас лише за кілька годин до оголошення про референдум закликав з трибуни мітингу в центрі Афін сказати рішуче ні» новому «антинародному» угодою з кредиторами.

Ультраправа «Золота зоря», визнати яку злочинною організацією вимагає прокуратура, закликала народ дати належну відповідь уряду, доведшему країну до нинішньої ситуації, так і кредиторам. «Ні» кривавим заходів і підриву національного суверенітету!»- йдеться в заяві прес-служби.

Шоколадки від Шойбле

Як фінансові, так і політичні наслідки виходу Греції з єврозони важко оцінити.

Міністр фінансів Греції Янніс Варуфакис попередив кілька днів тому, що втрати від Grexit складуть щонайменше трильйон євро — при тому, що держборг Греції складає 312 мільярдів євро, а списати вона, за даними РИА Новости, вимагала 43-47 мільярдів євро. Набагато серйозніше, вважає Варуфакис, будуть політичні наслідки — «у кожного в голові буде сидіти думка, що єврозона більше не є єдиною».

Що стосується політичних наслідків, то європейські та американські політики побоювалися, що у разі розриву з Європою Греція піде на зближення з Росією.

В суботу відбудеться нове позачергове засідання ради міністрів фінансів країн єврозони — Єврогрупи. Воно повинно було стати останньою спробою знайти компроміс між Грецією і кредиторами. Тепер, судячи з усього, міністрам належить обговорити наслідки референдуму і як захистити фінансову систему від потрясінь.

В кінці травня юна 10-річна «журналістка» німецького телеканалу ZDF під час інтерв’ю подарувала міністра фінансів Німеччини Вольфганга Шойбле кілька шоколадних євро. Шойбле тоді пообіцяв передати їх грецькому колезі, щоб шоколад «трохи втішив» Варуфакіса з-за того, що відбувається в цей період. Однак, судячи з усього, іншим колегам в єврозоні також може знадобитися розраду.