Захарченко: поправки до конституції без ДНР і ЛНР суперечать Мінську-2

Раніше президент України Петро Порошенко заявляв, що в роботі над конституційними змінами беруть участь представники Донецької та Луганської областей, однак він не мав на увазі представників самопроголошених ДНР і ЛНР. Глава Донецкой народной республики Александр Захарченко. Архивное фото Глава самопроголошеної ДНР Олександр Захарченко заявив, що розробка поправок до конституції України без участі ДНР і ЛНР суперечить мінським домовленостями.

Реформа конституції в частині децентралізації передбачена комплексом заходів по виконанню мінських угод, підписаних контактною групою в лютому 2015 року. Відповідні поправки в основний закон повинні враховувати особливості окремих районів Донецької та Луганської областей, узгоджених з представниками цих районів». Влади самопроголошених ДНР і ЛНР неодноразово направляли свої пропозиції щодо реформи, але не отримували відповіді.

Раніше президент України Петро Порошенко заявляв, що в роботі над конституційними змінами беруть участь представники Донецької та Луганської областей, однак він не мав на увазі представників самопроголошених ДНР і ЛНР.

«Дії Києва — нічим не прикрите порушення мінських угод, які були досягнуті за участю світового співтовариства». — цитує Захарченко Донецьке агентство новин.

«Розроблені в Києві зміни в конституцію не узгоджені з ДНР. Українські власті відкинули усі наші спроби прийняти участь в розробці поправок до конституції, як це припускають Мінські домовленості. У ДНР не відомо, про яких «представників Донбасу» говорить Порошенко, коли стверджує, що поправки до конституції узгоджувалися з ними. З усією відповідальністю заявляю — це не так», — цитує Захарченко агентство.

Також повпред ЛНР на переговорах Контактної групи Владислав Дейнего заявив Луганському інформаційного центру, що Порошенко повинен був направляти в Верховну Раду проект змін в конституцію України лише після його погодження з представниками ЛНР і ДНР.

За словами Дейнего, київська влада після підписання мінських угод повинні були відразу приступити до розгляду модальностей виборів і протягом 30 днів запустити в дію закон про особливий статус Донбасу, зокрема, визначити перелік територій, на який поширюється цей статус.

«Що робить Верховна Рада? Вони абияк, розмито, але суб’єкт закону визначають, при цьому повністю блокуються статті з другої по дев’яту. Тобто, визначивши суб’єкт, вони заодно прибрали всю сутність цього закону. Залишивши в законі тільки перехідні положення і суб’єкт. Тобто 12 березня вони фактично заблокували закон «Про особливий статус», і сьогодні він не діє», — цитує Дейнего інформцентр.

«Далі Україна повинна була підготувати пропозиції щодо зміни конституції і погодити їх з представниками Луганська і Донецька через Контактну групу і створені в її межах робочі підгрупи. Цього ніхто не зробив… І тільки після цього законопроект повинен був йти у Верховну Раду», — сказав Дейнего информцентру.

Нагадаємо, що учасники Контактної групи з врегулювання ситуації в Донбасі 12 лютого цього року підписали в білоруській столиці раніше узгоджений з главами країн-учасниць «нормандської четвірки» (Росія, Німеччина, Франція та Україна) Комплекс заходів щодо виконання мінських угод.

Документ передбачає припинення вогню, відведення важких озброєнь від лінії зіткнення, початок діалогу про відновлення соціально-економічних зв’язків Києва та Донбасу, а також реформу конституції України з метою децентралізації і закріплення особливого статусу окремих районів Донецької та Луганської областей».

Виступаючи раніше на засіданні конституційної комісії, Порошенко знову висловив сподівання, що парламент встигне прийняти зміни до місцевих виборів, які повинні відбутися 25 жовтня. Проект змін до конституції України не передбачає особливий статус для окремих районів Донецької та Луганської областей, а лише прописує, що він буде визначено спеціальним законом.