Переговори по Донбасу: домовитися про відвід озброєнь не вдалося

Представник ОБСЄ в контактній групі Мартін Сайдик заявив, що угода про відвід озброєння калібру менше 100 міліметрів на тристоронньої зустрічі контактної групи у вівторок в Мінську так і не було підписано. Отвод вооружений, Донбасс, 19.07.2015 Мінський переговорний процес між Києвом і Донбасом просувається повільно: головною подією чергового раунду 21 липня стало лише те, що на цей раз зустріч пройшла під керівництвом особисто голови ОБСЄ Івіца Дачич. А ось важлива угода про симетричному відвід від лінії фронту артилерії калібру менше 100 мм так і не було підписано — раніше ополченці почали його в односторонньому порядку.

При цьому переговори в Мінську пройшли на тлі «віче» екстремістської організації українських націоналістів «Правий сектор» в Києві та підготовки до Маріуполя нікому «удару з моря».

Ополченці ДНР сховали в лісосмузі відведені від позицій танки Т-64. Відео

Угода про відвід озброєнь

Угода про відвід озброєння калібру менше 100 міліметрів на тристоронньої зустрічі контактної групи у вівторок в Мінську так і не було підписано, заявив журналістам представник ОБСЄ в контактній групі Мартін Сайдик.

«Не відбулося узгодження», — сказав він. Втім, Сайдик обмовився, що «досягли узгодження планів відведення танків і деяких знарядь калібру 100 мм поетапно за певним часовим графіком».

Він додав, що сторони продовжили обговорення демілітаризації Широкіно (під Маріуполем) і його околиць.

Пізніше повпред ДНР на мінських переговорах Денис Пушилин повідомив, що у вівторок в Мінську був узгоджений документ про відвід озброєння калібру менше 100 міліметрів, він буде підписаний главами держав Донецької та Луганської народних республік найближчим часом.

Басурин: якщо Київ почне відвід, ДНР прибере техніку зі складних точекОполченцы відвели техніку, але готові повернути

При цьому народні республіки Донбасу у вівторок заявили про завершення одностороннього відведення техніки і озброєння калібру менше 100 міліметрів від лінії фронту і запросили ОБСЄ зафіксувати цей факт.

Відвід почався ще в неділю.

«У присутності представника України в СЦКК і спостерігачів ОБСЄ будуть надані бортові номери техніки», — зазначив заступник командувача штабом ополчення ДНР Едуард Басурин.

У той же час ополченці звинуватили силовиків у посиленні своєї угруповання уздовж лінії зіткнення.

«Дії підрозділів збройних сил України в черговий раз показують небажання української влади вирішити ситуацію мирним шляхом. Робиться все, щоб зірвати новий етап переговорів контактної групи в Мінську і завершення відведення збройними силами республіки в односторонньому порядку озброєння калібру 100 міліметрів від лінії зіткнення сторін», — заявив Басурин.

Увечері у вівторок він попередив, що ДНР може повернути техніку на лінію дотику в разі настання силовиків.

Що стосується заяв силовиків про відвід їх власних важких озброєнь, то вони «не відповідають дійсності», стверджує Басурин. «Це доводить раптовий обстріл Донецька, де були знайдені осколки від снарядів калібру 152 мм», — цитує представника штабу ополчення ДНР Донецьке агентство новин.

Раніше представник прес-центру спецоперації Юзеф Венскович стверджував, що силовики відвели озброєння в Донбасі на необхідну відстань у відповідності з мінськими домовленостями.

Обстріли тривають

Всього ж за минулу добу українські силовики 53 рази порушили режим припинення вогню, обстрілу піддалися кілька населених пунктів ДНР, в тому числі Докучаєвськ, Горлівка та райони Донецька, повідомляє міністерство оборони ДНР.

За даними міліції, під вогонь потрапили населені пункти Залізна Балка, Миколаївка, Жабичево, Докучаєвськ, Зайцево, Спартак, Лозове, Калинівка, Горлівка та Логвиново, а також шахта імені Абакумова в селищі міського типу старомихайлівка (сторомихайлівка), Петрівський район Донецька і район міжнародного аеропорту.

Влади України в свою чергу заявили про загибель одного військового за добу в Донбасі, ще один солдат отримав поранення. Українські силовики стверджували, що ополченці Донбасу обстріляли в понеділок їх позиції більше 60 разів, у тому числі з великокаліберної зброї.

Порошенко в очікуванні удару з моря» вирішив підсилити оборону МариуполяМариуполь готується до оборони…

Немов на підтвердження звинувачень ополчення президент України Петро Порошенко відвідав південні рубежі своєї країни, де перевірив оборону Маріуполя — для цього він навіть прокотився на катері.

В ході навчань ВМС на військовому полігоні в Миколаївській області Порошенко пообіцяв, що Україна підсилить оборону Донбасу і зробить все для того, щоб захистити свої морські рубежі і Маріуполь. «Морська піхота України значно посилить захист Маріуполя… Ми оборону Маріуполя і Донбасу будемо посилювати», — зазначив Порошенко.

За його словами, це буде відповіддю на повідомлення про підготовлюваний «ударі з моря».

Як зазначив Порошенко, на полігоні «Широкий лан» проходить підготовка десантників, мотострільців, розвідників, спецназівців, морських піхотинців.

Чуров: ЦВК РФ поки не обговорює спостереження за виборами в Донбасі… а Луганськ і Донецьк — до виборів

Другим важливим питанням, яке у вівторок обговорювали сторони в Мінську, стало проведення в Донбасі місцевих виборів — нагадаємо, в ДНР їх призначили на 18 жовтня, а в ЛНР — на 1 листопада.

Напередодні президент України Петро Порошенко заявляв, що «подальше результативне обговорення питань організації місцевих виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей можливо лише після того, як буде надано чітке заяву про відмову від намірів проводити псевдовыборы 18 жовтня і 1 листопада». «У минулому році проведення фейкових виборів 2 листопада (глав народних республік — ред.) фактично зірвало виконання мінських домовленостей», — цитує заяву Порошенка президентська прес-служба.

«Я сказав керівникам робочих підгруп, що позиція «трійки» (Сербія, Швейцарія, Іспанія) полягає в тому, що це (проведення місцевих виборів) — одне з ключових питань разом з припиненням вогню, повагою перемир’я. Місцеві вибори входять в ці ключові питання, вони будуть сприяти стабілізації, нормалізації обстановки, але ми не досягли істотного прогресу в цьому питанні», — сказав журналістам після переговорів у Мінську голова ОБСЄ Івіца Дачич.

Він підкреслив, що всіма сторонами повинні бути узгоджені умови проведення виборів. Він також заявив про необхідність присутності під час виборів спостерігачів БДІПЛ ОБСЄ.

При цьому, за його словами, до проведення місцевих виборів у Донбасі ще потрібно вирішити гуманітарні та економічні питання.

Відновлення Донбасу на німецькі гроші

Що стосується інших робочих підгруп (вони також збиралися у вівторок в Мінську), то економічна підгрупа обговорювала питання відновлення об’єктів водопостачання за допомогою уряду Німеччини, повідомив представник ОБСЄ Мартін Сайдик.

«Сторони говорили, по-перше, про відновлення об’єктів водопостачання Донецької і Луганської областей з допомогою уряду Німеччини, і, по-друге, про відновлення об’єктів залізничної інфраструктури для перевезення вугілля», — уточнив він.

Крім того, в Мінську обговорювалася можливість створення додаткового пункту пропуску в Луганській області, але рішення з цього приводу теж поки немає, додав Сайдик, висловивши сподівання, що рішення буде знайдено. Він зазначив, що це питання є дуже важливим для населення.

Три тисячі людей взяли участь у віче «Правого сектора» в Києві»Правий сектор» зібрався на з’їзд

Тема виборів в цей день спливла ще раз — на мітингу екстремістського «Правого сектора» в Києві.

У вівторок заборонена в РФ організація українських націоналістів «Правий сектор» провела закритий з’їзд в будівлі Жовтневого палацу недалеко від київського Майдану Незалежності. Про що говорилося на зборах, невідомо, проте потім на площі почалося анонсоване раніше «віче». У ньому взяли участь близько трьох тисяч радикалів.

Представники руху раніше вишикувалися в колону біля Жовтневого палацу, де проходив з’їзд, і, викрикуючи гасла, пройшли до Майдану Незалежності по вулиці Інститутській, яка в 2014 році стала ареною протистояння радикалів і правоохоронців.

На «віче» лідер «Правого сектора» Дмитро Ярош повідомив, що організація не має наміру брати участь у місцевих виборах на Україні і буде ініціювати проведення референдуму про недовіру владі.

«Ми ініціюємо всеукраїнський референдум щодо злободенних питань, а саме: це недовіра всім гілкам влади — народ повинен висловити своє ставлення до того, що відбувається в державі; переклад АТО (силову спецоперацію в Донбасі — ред.) у війну, яку і так проти нас веде Російська Федерація; це легалізація добровольчого руху через законодавче закріплення…, блокада окупованих територій», — сказав Ярош на брифінгу за підсумками з’їзду організації.

За його словами, якщо не вдасться провести такий референдум на державному рівні, то «Правий сектор» візьме його організацію на себе і створить для цього свої виборчі комісії по всій Україні. Правда, Ярош зазначив, що «Правий сектор» не має наміру дестабілізувати ситуацію на Україні і робити активні деструктивні дії.

За даними соціологів, у разі участі «Правого сектора» у місцевих виборах радикалам не вдалося б подолати п’ятивідсотковий прохідний бар’єр — за рух проголосували б менше 3% українців.

Нагадаємо, що члени «Правого сектора» 11 липня вступили в протистояння з міліцією та місцевими бізнес-структурами в місті Мукачеве Закарпатської області України: сталася стрілянина з гранатомета і автоматів. За останніми даними, загинули чотири людини, 14 постраждали. Стріляли сховалися в лісі і заявили, що складуть зброю, тільки якщо їм накаже їх лідер Дмитро Ярош. Вони пояснюють свої дії боротьбою з контрабандою, до якої, за їх твердженнями, причетні місцеві чиновники. В рамках кримінальної справи про стрілянину в Мукачеві правоохоронці затримали чотирьох осіб з розпізнавальними знаками «Правого сектора».

МЗС України: результати розслідування аварії Boeing засекретятСбитый Boeing: розслідування триває, результати засекретят

Нарешті, новий розвиток отримало розслідування авіакатастрофи малайзійського Boeing, що сталася минулого літа в Донбасі. МЗС України заявив, що результати кримінального розслідування щодо авіакатастрофи не будуть доступні для публічного обговорення.

Міжнародна спільна слідча група, до складу якої увійшли прокурори і представники правоохоронних органів України, Нідерландів, Бельгії, Австралії і Малайзії, була створена рік тому. Мандат на її роботу продовжено до 7 лютого 2016 року.

«Що стосується кримінального розслідування, була створена спільна слідча група і розслідування ще триває. В той же час воно є закритим і конфіденційним, і його результати не будуть представлені на публічне обговорення», — сказала заступник міністра закордонних справ України з питань євроінтеграції Олена Зеркаль на брифінгу у вівторок.

За її словами, створення міжнародного трибуналу з розслідування авіакатастрофи дозволить залучити винних до відповідальності незалежно від їх громадянства.

З ініціативою створення трибуналу виступали Малайзія (лайнер належав малайзійської компанії), Австралія, Нідерланди (більшість з 298 загиблих людей на борту були громадянами цих країн), Україна і Бельгія. Росія не підтримує цю пропозицію. Як заявив раніше міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, крах лайнера — результат кримінального злочину, а не загроза міжнародному миру і безпеки, що передбачає малайзійський проект резолюції. За словами міністра, РБ ООН в ситуації з крахом лайнерів ніколи не створював трибуналів, а сама ідея його створення покликана забезпечити винність тих, кого вважає відповідальними Вашингтон.