Діаспори в РФ закликають активніше використовувати їх у зовнішній політиці

Представник вірменської діаспори Рафаель Орудуханян звернув увагу на приклад діаспори узбеків в Росії. Вона найбільша. На його думку, при такій діаспорі Узбекистан повинен брати участь у всіх проектах РФ і бути її найближчим союзником.Флаги России. Красная площадь. Архивное фото

Російській владі потрібно активніше використовувати живуть в країні діаспори в своїй зовнішній політиці і для просування російських інтересів у світі, вважають представники діаспори, присутні в МІА «Росія сьогодні» на круглий стіл «Вплив діаспори на внутрішню і зовнішню політику».

«Росія стає наддержавою, вона має інтереси в багатьох регіонах світу. При цьому інтереси, які виникають у нашої країни, зараз неможливо вирішити виключно дипломатичними шляхами», — вважає політолог, представник вірменської діаспори Рафаель Орудуханян.

На думку експертів, свого роду м’якою силою могла б стати активна робота з діаспорами, живуть в Росії.

«Ми приймаємо тут мігрантів, але не використовуємо ці важелі (для впливу на їх країни — прим.). Немає організації, яка б координувала роботу діаспор, допомагала їм. Ніхто не залучає керівників діаспор до роботи, а адже це люди, які користуються авторитетом і вагою у себе на батьківщині. Ніхто не чує їх голос, не діє через діаспори. Будь-який потенційний шанс впливати потрібно використовувати», — вважає президент фонду «Єднання російського і грузинського народів» Володимир Хомерики.

«Робота влади з діаспорами не повинна бути миттєвою. Але чи проводиться вона зараз тут? Зараз це доля ентузіастів», — вважає Орудуханян.

Наприклад, системною роботою з діаспорами кавказьких і середньоазіатських народів Росія могла б зміцнити свої позиції у цих стратегічно важливих для себе регіонах, вважають експерти.

«Діаспора узбеків в Росії — одна з найбільших. При такій діаспорі Узбекистан повинен брати участь у всіх проектах РФ і бути її найближчим союзником. І хто ж повинен бути в авангарді цього процесу зближення? Діаспора», — вважає Орудуханян.

«У 2008 році, коли був конфлікт з Грузією, виявилося, що 20% грузинів живуть в Росії. Виходить, що на міжнаціональному рівні — прекрасні відносини між народами, а між державами — погані. Звичайно, діаспори — це серйозний ресурс для впливу», — вважає директор «Євразійської мережі політичних досліджень» Віталій Меркушев.

«Зараз 65% жителів Чорногорії проти вступу в блок НАТО, але країна збирається в нього вступати, тому що влада цього хочуть. Ніякого референдуму з цього не буде. При цьому десятки тисяч росіян мають чорногорські коріння, тому що у свій час був активний процес переселення з Чорногорії в Росію. Я навіть знаю депутатів Держдуми, які мають чорногорське походження. При цьому ніякої чорногорської діаспори зараз в Росії немає, хоча держава могла б ініціювати її появу. Ми бачимо певні упущення в роботі з діаспорою», — зазначив Орудуханян.

На його думку, така робота повинна бути системною, не розрахованої на швидкий результат, але націленої на перспективу. «На одному телеканалі ми, представники вірменської діаспори, довго і спокійно говорили з азербайджанською діаспорою — самі знаєте, які проблеми є в наших взаєминах. Після зустрічі спільно звернулися до нашим журналістам та блогерам з закликом знизити градус напруженості в своїх публікаціях. Де ще, в якій країні, як не в Росії і не в Москві, де уживаються різні діаспори, таке можливо?», — розповів Орудуханян.

«Наприклад, нам (болгарської діаспори в Криму — прим.) вдалося домовитися про приїзд у Крим представників однієї з болгарських парламентських партій. Це була перша парламентська делегація з Європи, яка відвідала російський Крим. Потім ми домовилися з цією партією, щоб в її ЗМІ в Болгарії розміщувати матеріали про Крим, розповідати про те, як там йде життя насправді, що Крим розвивається і йде своєю дорогою», — навів приклад такої «м’якої сили» голова Кримського товариства болгар, член Громадської палати Росії Іван Абажер.

«У світовій практиці бували випадки, коли діаспори, голосуючи на виборах (країни свого походження, а не проживання — прим.) визначали, хто буде президентом. Наприклад, діаспора хорватів, які живуть в Америці, фактично обрала президента Хорватії», — додав директор «Євразійської мережі політичних досліджень» Віталій Меркушев.