Перший віце-президент «Російського фонду миру» Олена Сутормина зазначила, що зараз у Громадській палаті складають пам’ятку для операторів лінії, як психологічно допомогти звернулися. 
Першого серпня Громадська палата Росії запускає телефонну гарячу лінію для родичів прихильників «Ісламської держави» (ІГ), повідомила на прес-конференції в Москві голова комісії Громадської палати з розвитку громадської дипломатії, перший віце-президент «Російського фонду миру» Олена Сутормина.
«Звернення на гарячу лінію може бути як анонімних, так і персоналізованим», — заявила Сутормина.
Звернулися може бути надана як психологічна допомога, так і сприяння в пошуках родича, якщо є підозра, що він вирушив «на джихад» в Сирію.
«Зараз ми складаємо пам’ятку для операторів (лінії), як психологічно їм допомогти (які звернулися)», — повідомила Сутормина. За її словами, для роботи на лінії буде підготовлено 8-10 фахівців, а сама лінія буде цілодобовою.
Крім того, у разі згоди звернулися, дані про їх родичів будуть передані в правоохоронні органи.
«Звичайно, людина може і сам звернутися в поліцію або ФСБ, але досвід показує, що люди часто губляться і не знають, куди бігти, коли їх родич несподівано їде в «Ісламську державу». Крім того, якщо є офіційне звернення від Громадської палати, органи зазвичай працюють краще», — констатує вона.
Голова науково-консультативної ради Антитерористичного центру держав-учасників СНД Маріанна Кочубей нагадала, що «зараз основним органом, який здійснює розшук — це поліція».
«Поліція зобов’язана приймати заяву (про зникнення, — прим.) негайно, ніяких відмовок, мовляв, «ваш син погуляє і повернеться», бути не може», — заявила Кочубей.
За її словами, якщо є підозра, що зниклий вирушив до бойовиків, то поліція негайно зв’язується з ФСБ, прикордонниками і російським бюро Інтерполу, «а треба буде — і з центральним (бюро Інтерполу) у місті Ліон». «Досвід показує, що навіть якщо людина вже покинув Росію, його можуть затримати на наступній кордоні», — розповіла Кочубей.
У вересні, через місяць роботи гарячої лінії, Громадська палата підведе її перші підсумки та, можливо, спільно з регіональними Громадськими палатами почне створювати аналогічні лінії в суб’єктах РФ, додала Олена Сутормина.
Останнім часом в різних регіонах Росії, в тому числі в Москві, все частіше трапляються історії, пов’язані з втечею молоді «на джихад» в Сирії та Іраку. Крім того, йдуть кілька судових процесів проти повернулися з «халіфату» бойовиків, так і проти вербувальників, які шукали нових джихадистів.