Правозахисники: біженці у ФРН залякані, ізольовані і позбавлені умов

Німецькі правозахисники впевнені, що біженці в Німеччині не відчувають себе в безпеці. На їхню думку, біженці залякані, ізольовані і позбавлені елементарних умов.Мигрант держит плакат с надписью Мы не собираемся обратно. Архивное фото

БЕРЛІН, 29 липня — РІА Новини, Ангеліна Тимофєєва. Біженці, які прибувають до Німеччини, залякані, ізольовані і позбавлені елементарних умов, дана ситуація ускладнюється, заявили німецькі правозахисники — учасники брифінгу «Біженці в Німеччині — між солідарністю і атаками» у середу в Берліні.

Меркель довела до сліз палестинську дівчинку. ВИДЕОПо даними МВС, у Німеччині протягом поточного року буде подано близько 400 тисяч заявок на отримання статусу біженця, що в два рази більше, ніж роком раніше. Експерти впевнені, що цей показник в найближчі роки знижуватися не буде. Більш ніж удвічі — до 5 млрд євро з 2,2 млрд євро — зростуть у цьому році витрати на утримання біженців у ФРН. Як повідомила газета BILD, більшість громадян ФРН — 52% — виступають проти скорочення виплат на утримання біженців і шукачів цього статусу. 33%, навпаки, вважають, що на ці потреби слід витрачати менше грошей з держскарбниці. У ФРН багато пунктів для розміщення приїжджих переповнені. В екстреному порядку місцеві влади організують все нові центри, однак на них періодично відбуваються напади з боку правих екстремістів.

Канцлер Ангела Меркель заявила в липневому інтерв’ю телеканалу ARD про те, що терміни отримання виду на проживання для біженців будуть законодавчо обмежені 12 місяцями, що дозволить прискорити отримання виду на проживання чи відмови для приїжджих, а значить, надання людям права працювати. Однак правозахисники, які зібралися на брифінг у берлінському прес-центрі, вважають дані заходи неповними без глобальних змін у трудовому і правовому законодавстві, у концепції безпеки для приїжджих, які все частіше стикаються з нацистським переслідуванням з боку корінного населення.

Дві третини біженців в Берліні живуть на вулиці

«З 1800 офіційно зареєстрованих біженців у Берліні в даний час 1200 осіб ночують у парках та на вокзалах», — заявила представник берлінської громадської організації «Рада біженців», яка координує взаємодію між приїжджими і госслужбами, Нора Брецгер.

Човен з мігрантами затонула біля берегів Лівії, зникли близько 40 человекПо словами Брецгер, це пов’язано з тим, що місцеві притулки переповнені, і біженці отримують від адміністрації міста купони на розміщення в хостели — а хостели відмовляють у заселенні в зв’язку з тим, що також переповнені або їм затримують оплату даних купонів, яку повинні проводити міська влада. «Біженець, який прибуває в Берлін і реєструється в соцслужбі, отримує 134 євро на чотири тижні, потім він може знову звернутися в службу. На 134 євро він повинен поїсти, грошей на оплату кімнати не залишається, купони не приймають — люди опиняються на вулиці», — пояснила співробітниця організації.

За її словами, у разі, якщо біженець спробує самостійно зняти квартиру, міські власті надають йому ліміт в 1100 євро в місяць, проте проблема полягає не тільки в дорожнечі житла в столиці, при якій на дані кошти можна зняти 1-2-кімнатну квартиру, але і в кількості членів сім’ї новоприбулих — у середньому 5-6 чоловік, при цьому ліміт коштів не може бути збільшений. Число бажаючих здати малогабаритну квартиру таким великим сім’ям обмежена, пояснила Брецгер.

«У результаті адміністрація Берліна і деякі профільні департаменти перевантажені, так само як і соцслужби, і центри зайнятості. Вони говорять про те, що у них дуже мало співробітників, щоб працювати з такою кількістю людей. При цьому ведеться спроба зіштовхнути один з одним біженців з різних країн, коли, наприклад, громадянам Іраку і Сирії кажуть у соцслужбі, що їх справа затягується через те, що всі сили кинуті на оформлення балканських біженців, і навпаки. Це тільки посилює соціальне напруження», — сказала Брецгер.

Ізольовані і залякані

Дипломований інженер з Сирії Анац Шараф-Алдін (Anaz Sharaf-Aldin), який прожив 10 місяців в берлінському притулку для біженців, заявив про погіршення гуманітарної ситуації в столиці, в тому числі з-за різкого зростання приїжджих з регіонів, охоплених війнами та економічними проблемами.

Le Soir: Німеччина, Франція та Іспанія візьмуть більшу частину біженців»Кожен день можна спостерігати довгу чергу в соцслужбу, це люди, які потребують реєстрації. Очевидно, що держслужби не можуть впоратися з таким потоком», — говорить Шараф-Алдін журналістам.

За його словами, хоча життя в притулку більш комфортна для біженців, ніж життя в хостелі, він бачить все більше проблем у ізольованості людей, які «цілий день займаються взаємодією з бюрократичною машиною, не мають можливості соціалізуватися, а часом просто бояться виходити з будинку». «Я знаю людей, які бояться, наприклад, жити в притулках для біженців через почастішання кількості нападів на них з боку правих радикалів», — сказав колишній інженер.

У середньому, біженець з Сирії чекає рішення про надання або відмову у ВНП в Німеччині 8-12 місяців, після цього йому надається три місяці на те, щоб перевезти в країну членів сім’ї, для чого йому знову потрібно пройти через бюрократичні процедури. При цьому люди приїжджають до Німеччини, вже пройшовши реєстрацію за «дублінської протоколу», тобто маючи німецьку візу як біженці, що ніяк не впливає на їх долю в країні. До моменту отримання ВНЖ біженець не має права працювати і повністю залежить від соціальних виплат або допомоги родичів, якщо вони у нього є в Німеччині. «На жаль, хоча серед біженців багато мусульман, ісламські організації нам практично не допомагають», — додав Шараф-Алдін.

Злочинів на ґрунті нацизму все більше

З кожним роком кількість расистки мотивованих злочинів в Німеччині і, зокрема, у федеральній землі Бранденбург росте, заявив журналістам ще один учасник брифінгу — співробітник організації по захисту жертв даних злочинів «Перспектива жертв» Йошка Фрешнер.

Біженці з Сирії та Алжиру влаштували масову бійку в хостелі в Німеччині»Зараз, в кінці липня ми зафіксували з початку року таку ж кількість даних злочинів, як за весь 2014 рік», — заявив він журналістам.

За його словами, загроза виходить навіть не від організованого нацистського підпілля, а від «співчуваючих праворадикальних настроїв громадян». «Мова йде про щоденному переслідування не тільки біженців, але просто людей, які зовні відрізняються від корінного населення. Це образа, плювки, фізичне насильство. Злочини все частіше відбуваються серед білого дня прямо на вулиці», — сказав Френшер. Жертвами стають також політики і громадські діячі, які виступають в підтримку біженців — в «Перспективі» зафіксовано 8 таких випадків, в основному мова йде про напади на лівих політиків.

«Потрібна набагато більш потужна суспільна реакція. Зараз загальна думка така: чому біженці отримують більше підтримки від держави, ніж ми? Звичайно, в тих місцях в Німеччині, де з-за потурання поліції склалося чинне нацистське підпілля, ситуація набагато гірше, ніж у Бранденбурзі, але ми не можемо не відзначити зміцнення нацистських настроїв, яким сприяють спроби на державному рівні ділити біженців на «хороших» і «поганих», мовляв, людей, що біжать з регіонів, охоплених війною, ми готові приймати, а тих, хто біжить від економічної розрухи, немає», — сказав Френшер.

Відповідаючи на запитання РІА Новини про перспективи розслідування нападу в Бранденбурзі на квартиру сім’ї біженців з Інгушетії в ніч на неділю, Френшер сказав: «Так, ця сім’я вже зв’язалася з нашою організацією. Проте поліція, наскільки мені відомо, не виявила ні мотивів, ні підозрюваних. Це типова історія — в таких випадках справа, як правило, фіксується як просте хуліганство. Ніякої додаткової допомоги цим людям, на кшталт поліцейської охорони, надано не буде. На жаль, так воно відбувається найчастіше».

У багатоквартирному будинку в Бранденбурзі в ніч на 26 липня була здійснена спроба підпалу квартири, де проживає сім’я з п’яти осіб, яка прибула з Інгушетії. Жертв та постраждалих немає. Поліція заявила, що мотиви вчинення злочину підозрювані не встановлені, проте 27 липня МЗС ФРН зробив заяву по даній справі, закликавши «допомогти родині, яка опинилася в Німеччині і зіткнулася із ксенофобією».