Суд продовжить розгляд справи проти Попова про розгін «евромайдана»

Проти керівництва Києва, включаючи екс-главу держадміністрації Києва Олександра Попова, було заведено кримінальну справу про перевищення повноважень та перешкоджання проведенню мітингів. Внутренние войска штурмуют лагерь митингующих на Майдане. Архивное фото Шевченківський районний суд Києва в середу продовжить розгляд справи проти екс-голови держадміністрації Києва Олександра Попова про розгоні активістів «евромайдана» у листопаді 2013 року.

У ніч на 30 листопада 2013 року міліція розігнала акцію в центрі Києва на підтримку євроінтеграції України. Українські власті визнали, що правоохоронці непропорційно застосували силу. Проти керівництва Києва, включаючи Попова, було заведено кримінальну справу про перевищення повноважень, але в лютому 2014 року його закрили в рамках амністії. Після перевороту на Україні генпрокуратура знову порушила кримінальну справу проти екс-чиновників, на цей раз за статтею «незаконне перешкоджання проведенню зборів і мітингів».

За версією слідства, в листопаді 2013 року Попов, «діючи за попередньою змовою з колишнім заступником секретаря ради національної безпеки і оборони Володимиром Сівковичем і начальником ГУМВС України в Києві Валерієм Коряком, дав вказівку завезти на Майдан Незалежності комунальну техніку для встановлення новорічної ялинки, а Коряк, використовуючи цю обставину, віддав наказ про розгін мітингу бійцями спецназу міліції «Беркут», у результаті чого постраждали понад 80 осіб.

Попов не визнає себе винним. За його словами, він не скоював ніякого злочину. На черговому засіданні продовжиться допит потерпілих. При цьому звинувачення, заявляючи про наявність свідків, готових підтвердити причетність екс-голови Києва до подій 30 листопада, поки не збирається представити їх суду. Усього потерпілими проти Попова висунуто кілька десятків цивільних позовів на суму близько 50 мільйонів гривень (майже 2,4 мільйона доларів за поточним курсом).

ДОПИТ ПОТЕРПІЛИХ

Судовий процес над Поповим почався в кінці лютого. На своїх засіданнях суд зараз допитує потерпілих у справі. За даними українських ЗМІ, кілька десятків постраждалих суд не зможе допитати з-за відсутності у генпрокуратури їх адрес і номерів телефонів. Разом з тим старший прокурор Сергій Капишин стверджує про нібито наявні у звинувачення свідків, готових підтвердити в суді, що Попов причетний до розгону акції. Звинувачення заявляє, що про це говорити ще рано, оскільки продовжується вивчення доказів.

При цьому адвокат Попова Микола Карнаух вважає, що постраждали під час допиту в суді не свідчили проти Попова. За словами захисника, ніхто з допитаних прямо не звинуватив Попова в якихось протиправних діях, а також у тому, що заїзд комунальної техніки в ніч на 30 листопада на Майдан заважав чи перешкоджав акції мітингувальників. У той же час, за словами Карнауха, жоден з постраждалих не заявив, що вони проводили акцію в конституційному порядку, завчасно повідомивши про виконавчу владу про дату, час, місце, кількість учасників і тривалості акції.

Як повідомила прес-секретар екс-глави Київської міської державної адміністрації Алла Козакова у своєму Facebook, на останньому засіданні 6 липня суд допитав трьох потерпілих: Віктора Картавенко, Володимира Трубийчука і Бориса Донського. Під час засідання потерпілий Волосюк з Хмельницького звернувся з письмовим клопотанням до суду, в якому просив надати йому охорону у зв’язку з тим, що в березні 2014 року на нього було скоєно напад. Також потерпілий просив сплатити йому проїзд на засідання суду в Київ з Хмельницького. Суд відмовив у проханні потерпілого.

За свідченням Картавенко, претензій до екс-керівника столиці він не має і цивільний позов не подавав. Трубийчук і Донський подали цивільні позови на стягнення моральної компенсації в розмірі 480 тисяч (21,8 тисячі доларів) і 500 тисяч гривень (22,7 тисячі доларів) відповідно. «Особисто претензій до Олександру Попову я не маю. Я маю претензії і хочу отримати моральну компенсацію від того, хто винен у нанесенні мені травм під час подій 30 листопада 2013 року»,- заявив потерпілий Донський.

Раніше Попову вже висунули ряд позовів у справі з вимогою компенсації.

За словами самого ж Попова, кожен другий потерпілий, допитаний під час судового процесу, свідчить, що особисто до нього претензій не має, а претензії вони мають до тих, хто давав наказ про розгін Майдану і побиття людей.

У результаті суд призначив засідання на 29 липня, в ході якого допитає потерпілого Волосюка в режимі відеоконференції з Хмельницького міськрайонного суду.

Таким чином, суд вже допитав більше десяти з 84 осіб потерпілих у справі.

Політична криза вибухнула на Україні в листопаді 2013 року, коли кабінет міністрів оголосив про призупинення євроінтеграції країни. Масові протести, названі «евромайданом», пройшли по всій Україні. У січні 2014 року масові акції вилилися в зіткнення збройних радикалів з органами правопорядку, що в лютому зіткнення посилилися. В кінці лютого на Україні сталася зміна влади, що має ознаки державного перевороту. Верховна Рада усунула від влади президента Віктора Януковича, змінила конституцію і призначила вибори на 25 травня. Москва вважає, що легітимність рішень Верховної Ради викликає сумніви.