Келін: процес «Гельсінкі-40» завершився провалом

Постпред Росії при ОБСЄ Андрій Келін заявив, що провал обумовлений рішенням фінських влади не допустити на зустріч у липні ряд членів російської парламентської делегації, але завдання переоцінки існуючої системи європейської безпеки залишаються.Постпред РФ при ОБСЕ Андрей Келин. Архивное фото

ВІДЕНЬ, 31 липня — РІА Новини, Андрій Золотов. Процес реформування Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), започаткований два роки тому і отримав назву «Гельсінкі-40», завершився «фактично провалом» через рішення фінських влади не допустити на зустріч у липні ряд членів російської парламентської делегації, які перебувають під санкціями Євросоюзу, заявив в інтерв’ю РІА Новини постпред РФ при ОБСЄ Андрій Келін.

Голова ПА ОБСЄ: ситуація із забороною на в’їзд Наришкіну не повторитсяОднако завдання переоцінки існуючої системи європейської безпеки, высвеченные кризою на Україні, залишаються і майбутнє німецьке головування в ОБСЄ «вкрай відповідально» відноситься до цієї роботи, вважає Келін.

«Те, що ми не брали участь ні на парламентському рівні, ні на рівні високопоставлених дипломатів в гельсінкських ювілейних заходах в липні цього року, коли фінська сторона відмовила у візах російським представникам, — це фактично поховало процес «Гельсінкі-40″, який починався два роки тому. Була поставлена дуже невдала крапка в цій справі, досить дурна. І коли там зібралися і намагалися без нас щось обговорити щодо майбутнього європейської безпеки, то, природно, це все загрузло в пустих розмовах. Нічого нового це абсолютно не принесло. Вкрай невдалі дії фінського керівництва поставили крапку в цьому процесі», — сказав Келін.

«Але необхідність роботи над питаннями європейської безпеки зберігається, і так чи інакше ми прийдемо до інших форм. Але доведеться почати все спочатку. Заново осмислити, що необхідно зробити по багатьох напрямках, і заново провести серйозну роботу по кожному з цих напрямків», — додав постпред Росії.

За словами Келіна, процес «Гельсінкі-40» був покликаний підготувати зміни в систему ОБСЄ «і основоположною, і структурної частини» до 1 серпня 2015 року, коли виповнюється 40 років підписання Заключного акту наради в Гельсінкі, поклав початок організації.

«Зараз ми знаходимося в перехідному періоді після того, як фактично провалом закінчилися зустрічі в Гельсінкі — спроба побудувати щось інше без нас. І основна робота ляже, звичайно, на майбутнє німецьке головування, яке почнеться з першого січня 2016 року», — сказав Келін.

За його першим враженням, німецька сторона дуже серйозно підходить до цієї проблеми. «Там вже створена велика серйозна команда людей, яка працює над цими питаннями. Я думаю, вони вкрай відповідально підійдуть до того, що необхідно зробити», — вважає Келін.

У цілому ж система, заснована в Гельсінкі, стала компромісом між прагненням спочатку СРСР, а потім Росії створити організацію з жорсткими правилами, яка замінила б НАТО, і прагненням США створити «аморфну» структуру, яка дозволяла б продовжувати критикувати Росію за порушення довільно вибраних норм, насамперед у галузі прав людини, каже Келін. Проте це не зменшує значення принципів гельсінського Заключного акта.

«Заключний акт померти не може, оскільки на ньому, власне, ґрунтувалася конструкція міжнародних відносин останніх десятиліть. Інша справа — як він виконувався. В цьому і полягає основна складність», — сказав Келін.

Читайте повний текст інтерв’ю >>