МЗС РФ: Ковтун не міг дати свідчення по «справі Литвиненка» відео

МЗС Росії підкреслив, що російські відомства завчасно повідомили апарат «публічного розслідування» про те, що відеодопит Дмитра Ковтуна суперечить міжнародним договорам, але британська сторона виробила включення відеоконференцзв’язку. Здание МИД России. Архивное фото Неможливість дачі показань Дмитром Ковтуном в рамках «публічного розслідування» у Британії у справі про вбивство колишнього офіцера російських спецслужб Олександра Литвиненка пов’язана з тим, що це суперечило б міжнародним нормам, заявляє МЗС Росії.

«Неможливість дачі показань Ковтуном британському суду в рамках нинішнього процесу по відеозв’язку пов’язана з тим, що такий допит суперечив би чинним між Росією і Великобританією міжнародних договорів у сфері правової допомоги та поліцейського співробітництва, а також російському кримінально-процесуальним законодавством. Компетентні російські відомства завчасно повідомили про це апарат «публічного розслідування», — йдеться у відповіді директора департаменту інформації МЗС РФ Олексія Бикантова на питання ЗМІ.

Однак британська сторона все ж справила включення сеансу відеоконференцзв’язку, а потім звинуватила російські органи в тому, що вони чомусь не вирішили наперед питання про звільнення Ковтуна від обов’язку нерозголошення даних російського слідства для цілей згаданої відеоконференції.

«Подібне нехтування нормами міжнародного права і російського законодавства британське «публічне розслідування» демонструє не вперше: як стало відомо в ході слухань, його апарат з метою наведення довідок неодноразово контактував по засобам зв’язку з потенційними свідками, які перебувають в Російській Федерації, не ставлячи попередньо до відома російська влада. Тим самим було допущено розповсюдження виконавчої юрисдикції іноземної держави на територію Росії без її згоди, порушення її суверенітету і основоположного міжнародного принципу невтручання у внутрішні справи», — підкреслив Бикантов.

Російський дипломат нагадав, що в 2014 році судові влади Великобританії припинили коронерське розслідування обставин смерті Литвиненка, в якому Слідчий комітет Російської Федерації має статус «зацікавленої сторони». При цьому СК Росії надавав активне сприяння британського розслідування аж до липня 2014 року, коли було оголошено про початок «публічного розслідування». У серпні 2014 року Слідчий комітет був змушений відмовитися від участі в «публічному розслідуванні».

«Це пов’язано виключно з тим, що вона, всупереч своїй назві, не є транспарентним ні для російської сторони, ні для громадськості. Відповідно, були серйозні побоювання у зв’язку з його можливою політизацією. У підсумку наші побоювання повністю виправдалися. Засідання відкритої частини «публічного розслідування», які проходили з січня по березень цього року і відновлення минулого тижня рясніли посиланнями на «таємність», всілякими інсинуаціями і відвертої упередженістю, зокрема, по відношенню до свідків, виступав з показаннями, не збігаються з «генеральною лінією» звинувачення», — вважає Бикантов.

Литвиненко, який втік в 2000 році до Великобританії, помер у листопаді 2006 року, незабаром після отримання британського громадянства. Самопочуття Литвиненко стало погіршуватися після зустрічі з колишніми колегами Андрієм Луговим і Дмитром Ковтуном, і спільного чаювання в лондонському готелі Millennium. Після його смерті фахівці британського Агентства з охорони здоров’я стверджували, що виявили в організмі Литвиненка значну кількість радіоактивного полонію-210.

Основним підозрюваним у справі проходить російський бізнесмен і депутат Луговий. Однак він заперечує висунуті на його адресу звинувачення, називаючи їх політично мотивованими. Ковтун в свою чергу раніше заявив, що відмовляється від дачі показань по відеозв’язку з Москви, оскільки не має права цього робити з огляду зобов’язань, накладених на нього в рамках російського слідства у кримінальній справі про вбивство екс-офіцера ФСБ Олександра Литвиненка. За його словами, в рамках слідства їм дана «підписка про нерозголошення даних попереднього розслідування».