Сім країн підтримали ідею створення суду для «злочинів комунізму»

Напередодні міністр юстиції Естонії Урмас Рейнсалу запропонував заснувати міждержавний суд для розслідування злочинів комуністичного режиму. За його словами, естонський народ поніс значні втрати «в результаті злочинів комунізму і нацизму».Правосудие. Архивное фото

ТАЛЛІНН, 23 серпня — РІА Новини, Микола Адашкевич. Сім країн підтримали висловлену головою Мін’юсту Естонії ідею про створення міжнародного суду для розслідування «злочинів комунізму», повідомило в неділю видання Postimees.

У Мін’юсті Естонії запропонували створити суд для «злочинів комунізму»Міністр юстиції Естонії Урмас Рейнсалу в суботу виступив з пропозицією заснувати суд, який мав би статус міждержавного органу для розслідування злочинів комуністичного режиму, зазначивши, що їх слід розслідувати так само, як розслідуються злочини нацизму.

Європейський День пам’яті жертв сталінізму і нацизму в неділю відзначають в Естонії. У Талліні проходить міжнародна конференція The Criminal Legacy of Communism and Nazizm, в якій беруть участь члени урядів, політики, експерти та громадські діячі ряду європейських країн.

Представники мін’юсту Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини та Грузії виступили зі спільною заявою про необхідність розслідувати «злочини комунізму» і створення для цього спеціального міжнародного суду. Для обговорення цього питання вирішено зібрати групу експертів.

«В результаті злочинів комунізму і нацизму мільйони людей загинули або постраждали. Естонський народ також поніс значні втрати. Якби комуністична окупація тривала в наступному поколінні, то естонський народ випробував би незворотній занепад як нація», — сказав Рейнсалу, додавши, що Естонія запропонувала укласти міжнародну угоду про створення наднаціонального органу з розслідування злочинів комунізму.

Рейнсалу: треба боротися за визнання комунізму злочинною ідеологією»Важливо, щоб міжнародне угоду дало чітку правову оцінку злочинів комуністичних режимів у країнах, що приєдналися до цього договору. Держави також повинні взяти на себе відповідальність за забезпечення правового захисту жертв тоталітарних режимів і можливості отримати компенсацію за страждання і примусова праця», — заявив глава Мін’юсту Естонії.

1 липня 2009 року Парламентська асамблея ОБСЄ ухвалила резолюцію «Возз’єднання розділеної Європи: захист прав людини і цивільних свобод у регіоні ОБСЄ в XXI столітті», в якій нагадала «про ініціативу Європейського парламенту оголосити 23 серпня… Загальноєвропейським днем пам’яті жертв сталінізму та нацизму в ім’я збереження пам’яті про жертви масових депортацій і страт». Резолюцію ініціювали член парламенту Литви Вілія Алякнайте-Абрамікене і делегат від Словенії Роберт Бателлі.

Рішення ПА ОБСЄ, яке фактично прирівняла комунізм до нацизму, викликало різкі протести з боку Москви. Офіційний представник МЗС РФ Андрій Нестеренко назвав резолюцію неприпустимою і зазначив, що даний документ спотворює історію в політичних цілях. З критикою резолюції ОБСЄ виступили також Франція і Греція.