Україна 24 роки: незалежність без впевненості в завтрашньому дні

Після розпаду СРСР Україна почала свій шлях без боргів — всі зобов’язання Союзу взяла на себе Росія. Проте новим властям не вдалося реалізувати високий економічний потенціал — держава загрузнула в політичній боротьбі. Площадь Независимости в Киеве. Архивное фото Україна в понеділок відзначає 24-у річницю своєї незалежності в умовах глобальних викликів: небезпека дефолту не знята, є серйозні труднощі у підготовці до опалювального сезону, а конфлікт у Донбасі, як і раніше не вирішене і загрожує новим загостренням.

Олланд привітав Порошенка з Днем незалежності УкраиныМежду тим, глава держави Петро Порошенко одразу після проведення параду вирушить до Берліна для переговорів з канцлером ФРН Ангелою Меркель і президентом Франції Франсуа Олландом.

Історичний контекст

Україна здобула незалежність 24 серпня 1991 року, коли Верховна рада УРСР прийняла акт проголошення незалежності республіки. Це сталося після путчу консерваторів в Москві проти ліберальної політики президента СРСР Михайла Горбачова по перетворенню країни у нове союзну державу незалежних республік.

На момент розпаду СРСР Україна була однією з найбагатших республік. Незалежна держава почала свій шлях без боргів — всі зобов’язання Союзу взяла на себе Росія.

Проте новим властям не вдалося належним чином реалізувати високий економічний потенціал, країна загрузла в політичній боротьбі, часті перевибори і змінах влади. До того ж весь цей час Україна не мала єдиного вектора розвитку, перебуваючи в метаннях між Заходом і Сходом.

В результаті за 24 роки незалежності Україна за рівнем життя перетворилася в найбіднішу країну Європи. Влада неохоче проводили економічні реформи, а самі прибуткові державні активи пускалися з молотка.

З-за високої смертності чисельність населення України в період 1991-2015 років скоротилося з 52 мільйонів до 42,6 мільйона чоловік (з урахуванням втрати Криму).

П’ять президентів

Політолог: децентралізація на Україні тільки зміцнить владу КиеваНезависимой Україною правили п’ять президентів, першим був колишній комуніст Леонід Кравчук (1991-1994 роки). При ньому у зовнішній політиці ставка робилася на Захід, відносини з РФ псувалися з-за конфлікту з розділом Чорноморського флоту і протистояння Києва з Кримом, який прагнув до возз’єднання з Росією.

Економіка країни переживала кризу з-за розриву традиційних зв’язків з колишніми республіками СРСР, насамперед з Росією, на яку в 1991 році припадало 45% українського експорту і близько 65% імпорту. Країну охопила гіперінфляція, почалися страйки шахтарів.

Позачергові президентські вибори Кравчук програв екс-директору гіганта радянського, а пізніше українського ракетобудівного заводу «Південмаш» Леоніда Кучми (1994-2004). Новий президент почав проводити багатовекторну зовнішню політику між Заходом і Росією. Відносини з Росією налагодилися, країна вийшла з економічної кризи і почала демонструвати зростання. В цей час Україна прийняла конституцію, запровадила власну грошову одиницю гривню.

Ситуація змінилася після так званої «Помаранчевої революції», в результаті якої до влади прийшов екс-голова Нацбанку Віктор Ющенко. Він орієнтувався на Захід і США, у відносинах з РФ почалося різке похолодання, що завдало країні значні економічна шкода між сторонами велися торговельні війни», а газовий конфлікт 2009 року в опалювальний сезон поставив під загрозу забезпечення теплом всієї України і безперебійний транзит газу в ЄС.

За президентства Ющенка Україну з 2008 року охопила масштабна фінансово-економічну кризу, у 2009 році відбулося рекордне падіння ВВП — на 15% до минулого року, гривня девальвувала в півтора рази, країна все більше почала вдаватися до запозичень, зовнішній держборг почав стрімко зростати.

Яценюк хоче ввести присягу на вірність УкраинеЮщенко програв вибори своєму головному конкуренту на виборах 2004 року — екс-керівнику вугільних підприємств Донбасу Віктору Януковичу (2010-2013). При новому президенті потроху почав відновлюватися економічне зростання. Державний борг продовжував зростати, але рівень життя громадян перестав падати, національна валюта зберігала стабільність.

Проте в лютому 2014 року в країні відбувся державний переворот. Верховна рада відсторонила Януковича від влади, змінила Конституцію і призначила на травень позачергові вибори, за підсумками яких новим президентом став Петро Порошенко. Янукович був змушений покинути країну. Після держперевороту нові влади порушили ряд кримінальних справ на колишніх чиновників.

Зміна влади привела Україну в кризу державності і принесла небувалі фінансово-економічні проблеми. Під загрозою опинилась її територіальна цілісність — за підсумками референдуму Крим увійшов до складу РФ, в Донбасі спалахнув конфлікт з противниками нових київських властей, а економіка різко обвалилася.

Ризик банкрутства

Через півтора року після зміни влади в Україні зберігається ризик дефолту. У 2014 році падіння економіки України склало 6,8% до минулого року, інфляція — майже 25%, гривня девальвувала в два рази, держборг зріс до 72 мільярдів доларів. При цьому співвідношення держборгу до ВВП досягло критичної позначки — близько 70%, тоді як, на думку експертів, кордон для України — показник до 60%. При цьому в поточному році негативна динаміка в економіці зберігається.

Кравчук: український народ розчарований властьюКиев може уникнути банкрутства тільки з міжнародною фінансовою допомогою. У минулому році Київ отримав від міжнародних партнерів 9 мільярдів доларів, в цьому році він планує залучити від МВФ близько 10 мільярдів доларів, не рахуючи допомоги інших партнерів. Можливість отримання цих коштів залежить від реструктуризації Києвом державного боргу приватним кредиторам в обсязі 22,7 мільярда доларів, з якими українська сторона ніяк не може домовитися.

Якщо ситуація не зміниться, Київ може оголосити мораторій на виплату боргів приватним кредиторам, тобто технічний дефолт. Це може статися вже 23 вересня, коли Україні доведеться внести черговий платіж за євробондами на 500 мільйонів доларів.

Привид зими

Другий глобальний виклик для Києва — підготовка до опалювального сезону. Україна має проблеми з заготівлею вугілля. З-за пошкодження залізниці є труднощі з поставками антрациту з непідконтрольною Києву частини Донбасу. Дефіцит вугілля в минулому році став причиною віялових відключень електрики, чого в Україні не було з 90-х років.

Захарова сыронизировала над «енергетичної ініціативи» ЯценюкаКроме цього, є проблеми з накопиченням запасів газу в підземних газових сховищах (ПСГ). Росія з 1 липня припинила постачання газу Києву, оскільки сторони не змогли домовитися щодо нового газового пакету. Зараз Київ накопичила в ПСГ близько 13 мільярдів кубометрів газу, при необхідності 19 мільярдів кубометрів газу, що без російського газу буде зробити досить складно.

Буде Україна готова до опалювального сезону, багато в чому буде залежати від вересневих переговорів з РФ і Єврокомісією, на яких Київ планує домовитися про відновлення постачань газу на весь опалювальний сезон. Також Києву належить вирішити питання з віднайденням відсутнього мільярда доларів для закачування газу в ПСГ. Це питання буде обговорюватися на зустрічі Києва з Єврокомісією 28-29 серпня у Відні.

Мінський глухий кут

Рік тому Україна на день незалежності зазнала поразки в Донбасі. Наступ українських військ, яке розпочалося в червні і призвело до звільнення близько 60% непідконтрольного Києву Донбасу, було зупинено.

Київ перейшов від наступу до оборони, рішення конфлікту перенесли з військової площини в дипломатичну. Проте мирний план, затверджений в лютому в Мінську лідерами Німеччини, Франції, РФ і України, який передбачає врегулювання шляхом входження ДНР і ЛНР до складу України, на сьогодні зайшов в глухий кут.

Сторони не можу домовитися за умовами закріплення особливого статусу Донбасу в конституції України та проведення місцевих виборів. Криза мінського мирного плану призвів до ескалації на фронті, в серпні знову обстріли поновилися. Противники звинувачують один одного в підготовці до нового наступу.

Загострення ситуації породило заяви про необхідність відновлення переговорів щодо кризи в Донбасі, шляхи виходу з ситуації у день незалежності України в Берліні будуть шукати Порошенко, канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Франсуа Олланд.

Свято без параду

Азаров про Україну і ЄС: «доганяти не виходить, все більше відстаємо»В цьому році Україна відзначить день незалежності скромно. Центральною подією святкування стане марш військовослужбовців української армії, нацгвардії і прикордонників на Хрещатику в Києві. Уряд відмовився від військового параду з технікою, оскільки його проведення рік тому в умовах боїв в Донбасі викликало критику на адресу влади.

Увечері в національному заповіднику «Софія Київська» відбудеться урочистий прийом від імені президента, а закінчитися офіційна частина святкувань салютом.

Крім цього, в Києві заплановані різні спортивні і розважальні заходи: на Дніпрі відбудеться вітрильна регата, на Майдані Незалежності (площі Незалежності) весь день буде проходити святковий концерт національних творчих колективів, а на території експоцентру пройде перший український чемпіонат з приготування борщу.

«Головна енергетична таємниця України»

Захар Виноградов: «Щоб оплатити покупку потрібного країні газу, уряд випрошує гроші у ЄС. Так і кажуть: не дасте, мовляв, мільярди доларів на забезпечення запасів, станеться катастрофа — вымерзнем. Все 44 мільйони осіб, як один». Читайте детальніше >>