Сербія і Хорватія зупинили вантажообіг і вступили в митну війну

Хорватія закрила сім з восьми КПП на кордоні з Сербією, а на одному дозволила в’їзд фур з швидкопсувним вантажем. Сербія відповіла їй на це забороною на перетин кордону вантажним автомобілям, кораблям і поїздів з Хорватії.Фуры стоят перед границей между Сербией и Хорватией

БЕЛГРАД, 24 сен — РІА Новини, Микола Соколов. Сербія в ніч на четвер опустила шлагбаум для товарів і вантажного транспорту з Хорватії на всіх своїх погранпунктах, оскільки в Загребі не захотіли відкривати свої кордони для прямуючого з сербської сторони вантажного транспорту.

Глава МВС Сербії Небойша Стефанович, виступаючи з оголошенням по національному телебаченню, визнав, що шкоди від цих дій буде завдано підприємцям та інших країн, але у Белграда немає іншого вибору, так як з введенням контрзаходів Сербія захищає свою державність.

За попередньою реакції з Хорватії, там підготували симетричний і навіть більш жорсткий відповідь аж до заборони проїзду на свою територію громадянам з сербськими паспортами. Раніше хорватський прем’єр Зоран Мілановіч заявляв, що сербський ультиматум неприпустимий, і що Сербія сама не дає відповідей на поставлені питання.

Головна вимога Хорватії до Сербії — захищати спільну кордон від біженців і перенаправляти цих людей до кордонів з іншими країнами.

Конфлікт через мігрантів

Точкою відліку нинішнього конфлікту між двома республіками колишньої Югославії, що зберігають складні відносини з 1990-х років, можна вважати політичні та законодавчі рішення у сусідній Угорщині, де з 15 вересня набув чинності новий пакет законів, спрямованих на скорочення потоку в країну біженців. Свою роль зіграла і установка угорцями багатокілометрового загородження з колючого дроту на кордоні з Сербією.

До цього з Сербії в Угорщину протягом багатьох місяців йшов безперервний потік біженців з Близького Сходу і Північної Африки, які транзитом через балканські держави направляються в країни Західної та Північної Європи. Рахунок цих людей з початку року пішов на сотні тисяч.

Після введення Угорщиною обмежувальних заходів потік мігрантів уперся в стіну в адміністративному і в буквальному сенсі. Угорські служби, бачачи у своїх КПП тисячі біженців, закрили двері і встановили кордони, запропонувавши всім охочим подати запити на надання притулку, але при цьому не стали працювати з документами швидко. Гнів натовпу у зв’язку з таким положенням справ на сербсько-угорському кордоні у найбільшого КПП «Хоргош» був пригнічений угорцями сльозогінним газом і водометами.

Найпопулярніший до 15 вересня прохід біженців в Угорщину — пішки по пересіченій місцевості — також став нестерпно небезпечний. За новим угорським законодавством такий незаконний спосіб входу став загрожувати трьома роками в’язниці (раніше це вважалося адміністративним правопорушенням). Зіпсував колючий дріт тепер загрожує до п’яти років ув’язнення.

Бачачи все це, біженці з Сербії замість Угорщини попрямували до сусідньої Хорватії, початковий план якій за їх прийому (реєстрація прибувають і їх розміщення в транзитних центрах) з-за напливу охочих зазнав краху фактично за один день. Причому дії уряду в Загребі, яке днями раніше рапортувало про готовність до прийому мігрантів, викликали глибоке здивування не тільки в сусідів, а й у хорватського президента Колинды Грабар-Китарович, яка стала говорити про необхідність зміцнювати кордони армією.

Вже 18 вересня голова уряду Хорватії Зоран Мілановіч оголосив, що приймальні центри переповнені, країна не справляється з наринув з боку Сербії потоком, перестає реєструвати біженців, яких на той момент прибуло 14 тисяч приблизно за два дні, і починає їх перекидання до спільної кордоні з Угорщиною. Мілановіч назвав це планом «Б», а спостерігачам залишилося дивуватися, як так вийшло, що влада не впоралися з кількістю прибулих людей, що еквівалентно числу глядачів на не самому відвідуваному концерті.

Закриття КПП

У день оголошення плану «Б» Хорватія закрила сім з восьми КПП на кордоні з Сербією з поясненням, що потрібно скоротити потік біженців з сербської території. Рішення всім знайомим з місцевою топографією відразу здалося сумнівним. Справа в тому, що огорожі на прикордонній лінії між Сербією та Хорватією не існує. Тому біженці, як і передбачалося, стали під’їжджати на автобусах або таксі до кордону, за кілька сотень метрів до офіційних КПП згортати з асфальту в поля і пішки по рівнинній місцевості переходити на хорватську територію.

Статистика в наступні дні також показала малу ефективність обмежувальних заходів — рахунок новоприбулих в Хорватію мігрантів, за даними місцевого МВС, до цих пір стабільно становить кілька тисяч чоловік щодня. В основному мова йде про громадян Сирії, Афганістану та Іраку.

У цьому зв’язку хорватські влади побажали ще більше обмежити пропускний режим з Сербією. З 21 вересня Хорватія перестала впускати весь вантажний транспорт з сербської сторони через останній працював на той момент КПП «Баяково — Батровци» на швидкісній магістралі Е70 — центральної транспортної артерії між двома країнами, якою користуються перевізники всього регіону. При цьому рух вантажопотоку з Хорватії в бік Сербії продовжувало здійснюватися без перешкод.

Після цього водії великовантажних автомобілів з тих, хто мав потрібні документи, що стали об’їжджати проблемну зону через території сусідніх Угорщині та Боснії і Герцеговини. Інші залишилися чекати в черзі біля хорватської кордону, яка в підсумку розтягнулася з сербської сторони на 13 кілометрів.

Хорватія також пояснила цей крок необхідністю захисту від напливу мігрантів. Зоран Мілановіч пізніше пояснив, що відкриє рух, якщо Сербія перестане приносити до її кордонів автобуси біженців, а буде їх підвозити рівномірно і до кордонів сусідніх держав — Угорщини та Румунії.

Гнів Сербії

Введені обмеження на вантажоперевезення викликали гнівну реакцію в Сербії, яка поскаржилася на дії Загреба в Євросоюз. Прем’єр-міністр Олександр Вучич назвав це «скандалом небачених розмірів», а про пояснення причин закриття КПП для транзиту вантажів сказав, що вони відносяться до зони сутінків».

В певний момент здалося, що загострення кризи вдасться уникнути — 22 вересня у години, коли сербські влади обговорювали контрзаходи щодо сусідів, Хорватія відкрила КПП «Баяково — Батровци», але в цілях пропуску швидкопсувних і небезпечних вантажів. Проте практично відразу тут збунтувалися далекобійники, деякі з яких до того моменту чекали черги на проїзд за чотири дні. У знак протесту проти такої нерівноправності вони перекрили своїми фурами межграничную зону, закривши рух і для легкових автомобілів.

Також 22 вересня сербський прем’єр Вучич заявив, що залишає на врегулювання конфлікту з Хорватією 30 годин (що минули в ніч на четвер), в іншому випадку Сербія застосовує контрзаходи.

Двадцять третього вересня у другій половині дня після переговорів з представниками сербського МВС пом’якшили свою позицію далекобійники, які розблокували дорогу на кордоні. Але ситуація з вантажопотоком в бік Хорватії стала ще більш заплутаною — незважаючи на формальний дозвіл для в’їзду транспорту з швидкопсувним або небезпечними вантажами, які працювали в КПП представники ЗМІ засвідчили, що хорватські митники за кілька годин не взяли ні одна вантажівка.

За всі ці дні втрати від перебоїв в роботі КПП для кожної з країн стали оцінюватися мільйонами євро, не враховуючи збитків власників вантажів і транспортних компаній.

Взаємні звинувачення

Всі ці дні з Белграда і Загреба лунали закиди опонентів у небажанні йти на поступки. З приводу сербських вимог відкрити кордон глава МВС Хорватії Ранко Остоїч повідомив, що це буде зроблено після того, як Сербія перестане направляти колони біженців до хорватської кордону.

Міністр торгівлі Сербії Расим Ляич в одному зі своїх останніх виступів у ЗМІ заявив, що біженці йдуть туди, куди вони самі хочуть, і що ці люди не хочуть затримуватися ні в Сербії, ні в Хорватії, а використовують ці країни виключно як транзитні території.

Хорватський прем’єр Мілановіч заявив, що всі кроки він вживає в консультації з Австрією і Німеччиною, яких назвав «наймогутнішими державами в Європі». Він дорікнув Сербію в тому, що там процвітає бізнес приватних перевізників, які заробляють гроші на транспортування біженців до хорватської кордону. «Вони ставлять ультиматуми? Та я тільки і чекаю півночі. Мене дуже цікавить, що містить цей ультиматум Вучича», — заявляв він в середу.

Відсутність компромісу призвело до того, що в ніч на четвер Сербія ввела ембарго на ввезення і транзит по своїй території хорватських товарів будь-яким видом транспорту — вантажівками, потягами та судами. Також Сербія прийняла рішення не впускати вантажівки, поїзди і судна, зареєстровані у Хорватії. Провезення хорватських вантажів на транспортних засобах, зареєстрованих в Сербії або третій країні, також неможливий.

Глава МВС Сербії Небойша Стефанович підкреслив, що заборонні заходи вступають в силу не тільки на сербсько-хорватської кордоні, але й на всіх кордонах Сербії. Белград готовий зняти заборону практично відразу, якщо Хорватія відкриє кордон зі свого боку.

Тим часом першими жертвами митної війни стали водії великовантажних автомобілів, що не мають ніякого зв’язку з мігрантами з Близького Сходу. Із-за тривалого простою на дорозі їм стало не вистачати продуктів і води. Судячи за повідомленнями з місць, багато з їх почали приймати допомогу у вигляді продовольства від Червоного хреста та активістів Авто-мото союзу Сербії.