Військова доктрина закріпила план Києва досягти сумісності ЗСУ з НАТО

Як йдеться в доктрині, «пріоритетним завданням поглиблення співробітництва з НАТО є досягнення до 2020 року повної сумісності Збройних сил України з відповідними силами держав — членів НАТО».Украинский президент Петр Порошенко и генсек НАТО Йенс Столтенберг. Архивное фото Нова редакція військової доктрини України закріплює намір Києва досягти до 2020 року повної сумісності своїх збройних сил з силами держав-членів НАТО.

Порошенко затвердив військову доктрину, де головною загрозою названа РФ»Пріоритетним завданням поглиблення співробітництва з НАТО є досягнення до 2020 року повної сумісності Збройних сил України з відповідними силами держав — членів НАТО», — йдеться в доктрині, оприлюдненій у четвер на сайті українського президента.

Передбачено розвиток багатосторонніх відносин у рамках сучасних механізмів НАТО, зокрема, в рамках спільної з ЄС політики безпеки і оборони, хартії про особливе партнерство між Україною і Північноатлантичним альянсом, програми «Партнерство заради миру», концепції оперативних можливостей НАТО (КОМ/ОСС), процесу планування та оцінки сил НАТО (ППОС/PARP) та середземноморського діалогу.

Згідно з доктриною, Україна також повинна брати на себе пропорційну частку відповідальності у спільних операціях з НАТО. Документ прописує, що Україні необхідно забезпечити підготовленість особового складу, технічної сумісності озброєння, військової та спеціальної техніки, а також оперативної сумісності підрозділів ЗСУ та держав-членів НАТО в рамках програми перевірки та зворотного зв’язку концепції оперативних можливостей НАТО (КОМ/ОСС).

Також Україна в коротко — і середньостроковій перспективі паралельно із забезпеченням технічної та оперативної сумісності сил оборони зі збройними силами країн-членів НАТО буде здійснювати трансформацію та адаптацію документів оборонного планування, оперативного та бойового управління, статутів і настанов до стандартів НАТО з урахуванням досвіду військової операції в Донецькій і Луганській областях.

Також зазначена необхідність поглиблення кооперації з державами-членами НАТО і ЄС з питань реформування розвідувальних органів України, залучення для забезпечення таких реформ коштів трастових фондів НАТО, отримання доступу до інформаційних мереж, які поповнюються за рахунок розвідувальної інформації з різних джерел, у тому числі від країн-членів НАТО і ЄС.

Влади України в квітні минулого року почали військову операцію проти самопроголошених ЛНР і ДНР. За останніми даними ООН, жертвами конфлікту стали близько 7,9 тисячі осіб. Питання врегулювання ситуації в Донбасі обговорюється, в тому числі, в ході зустрічей в Мінську контактної групи, яка з вересня минулого року прийняла вже три документи, що регламентують кроки по деескалації конфлікту.