Будівництво частини «Шовкового шляху» від ЦКАД до Казахстану зажадає 784 млрд руб

Рубли

Будівництво частини транспортного коридору «Шовковий шлях» від ЦКАД до Казахстану зажадає 784 мільярда рублів, її експлуатація 2025-2050 роках — ще 407 мільярдів в цінах 2015 року, повідомив газеті «Ведомости» перший заступник голови правління ГК «Автодор» Інокентій Алафинов.

«Ідея єдиного транспортного коридору Європа — Західний Китай (Санкт-Петербург — Москва — Оренбург — Алма-Ата — Хоргос) з’явилася в 2000-е рр. Загальна довжина — 8,5 тисячі кілометра — 2,189 тисячі кілометрів кілометри по Росії, 2,8 тисячі кілометрів — в Казахстані і 3,4 тисячі кілометрів — в Китаї. Меморандум про співпрацю президенти Росії і Казахстану підписали ще у 2008 року», — нагадує газета.

Вартість російської частини коридору (дві секції, див. вріз) — 1,261 трильйона рублів, включаючи трасу М11 «Москва — Петербург» і частина ЦКАД, уточнює газеті представник «Автодору». В майбутньому може з’явитися відгалуження Оренбург — Уфа, а через М3 «Білорусь» вона може бути пов’язана із Західною Європою, додає видання.
Між Китаєм і Європою немає сучасної швидкісної автодороги, за нею вантажі будуть доставлятися значно швидше, ніж морем, зауважив газеті директор групи корпоративних фінансів KPMG Степан Светанков. Проект реалізують з 2012 року, коли уряд передав у федеральний ведення регіональну дорогу від Оренбурга до Казахстану. У Татарстані вже є проект, в Башкирії його готують, в Оренбурзі почалися землевпорядні роботи, сказав виданню представник «Автодору». Дорога повинна бути побудована до 2025 року.

Планується залучити кошти бюджетів різних рівнів, приватні російські та іноземні інвестиції, додав представник «Автодору». Проект можуть реалізувати з кількома компаніями на засадах ДПП з окремими платними ділянками, вибір форми партнерства залежатиме від трафіку на них. За оцінками «Автодору», виручка від збору плати на відрізку від ЦКАД до Казахстану в 2025-2050 роках може досягти 1,014 трильйона рублів у цінах 2015 року.

Спочатку планували фінансувати проект за схемою ЦКАД: власні і позикові гроші (20-25%), решта — держсубсидії і гроші ФНБ, розповів виданню консультант «Автодору». У Мінтрансі не коментують проект і його вартість. З урахуванням скорочення державних витрат на інфраструктуру ключовим стає питання фінансування, доведеться залучати закордонні компанії, зауважив виданню Азрет Гулієв з ІФК «Солід». Мінфін пропонує скорочувати видатки бюджету та ідеї збільшити їх будуть зустрінуті без великого ентузіазму, зазначає Гулієв, а приватні інвестори не готові витрачати кошти на довгострокові проекти. Знайти джерела для фінансування такого масштабного будівництва буде непросто, підсумовує він.