Екс-дипломат: Польща не стане надавати більшу підтримку Україні

Трактування загальної історії українською владою йде врозріз з політичною лінією, яка перемогла на виборах у Польщі партії «Право і справедливість», що може стати перешкодою на шляху співробітництва двох країн, вважає колишній польський посол Богдан Гуральчик.Города мира. Варшава. Архивное фото Польська партія «Право і справедливість», яка перемогла на виборах до парламенту країни, не стане надавати більшу підтримку Україні через трактування загальної історії українською владою, що йде врозріз з політичною лінією партії, вважає колишній польський посол в Таїланді, М’янмі і на Філіппінах, а також професор Європейського центру Варшавського університету Богдан Гуральчик.

Опозиційна консервативна партія «Право і справедливість» екс-прем’єра Польщі Ярослава Качинського перемогла на виборах до парламенту країни, що пройшли в минулу неділю, отримавши понад 50% місць у сеймі. Після обробки всіх отриманих ДВК Польщі виборчих протоколів «Право і справедливість» набрала 37,58% голосів виборців.

«Польща при партії «Право і справедливість» не буде таким сильним прихильником України як раніше, так як «питання Бандери» та інші гострі питання в нашій спільній історії можуть стати перешкодами в «історичній політичної лінії партії», — наводить агентство Sputnik слова Гуральчика.

Він також зазначив, що відносини між Росією і Польщею залишаться проблемними, поки не буде подолана криза на Україні.

Туск бажає Шидло посилення позиції Польщі в ЄС під час її премьерстваПрезидент України Петро Порошенко в травні підписав закон, який надає організаціям ОУН-УПА (Організація українських націоналістів — Українська повстанська армія) статус «борців за незалежність» України і право її учасникам на соцгарантії. Москва це рішення засудила, зазначивши, що «Україна — це та країна, де неонацисти від слів перейшли до справи і вбили тисячі цивільних осіб», заявивши, «що подібним діям треба давати адекватну оцінку на міжнародному рівні».

«Українська повстанська армія» (УПА) була сформована в жовтні 1942 року як бойове крило Організації українських націоналістів» (ОУН). УПА діяла переважно на Західній Україні і воювала проти радянських військ, співпрацюючи з гітлерівцями. Після закінчення Великої Вітчизняної війни вона продовжувала діяти проти радянської влади екстремістськими методами — жертвами бойовиків УПА ставали представники інтелігенції та місцевих органів влади, комсомольські та партійні активісти.

Героїзація УПА та її лідерів — Степана Бандери і Романа Шухевича — викликає критику з боку багатьох ветеранів Великої Вітчизняної війни та політиків, які звинувачують бандерівців у співпраці з нацистами. Зокрема, громадськість закликають не забувати про звірства бійців ОУН-УПА в час і після війни, наприклад, про «волинську різанину» — масовому знищенні в 1943 році українськими націоналістами польського цивільного населення на Волині, до вересня 1939 року переважно перебувала у складі Польщі. За даними дослідників, загальне число жертв трагедії коливається від 36 тисяч до 100 тисяч чоловік.