Ескобар: збивши Су-24, Туреччина сподівалася втягнути НАТО у війну в Сирії

Туреччина роками спонсорувала салафітів-джихадистів і побоюється, що в разі формування нової коаліції для боротьби з ІГ вона виявиться не у справ, пише аналітик. За його словами, у зв’язку з цим Анкара сподівалася під приводом захисту залучити НАТО у війну в Сирії.Самолет Су-24, потерпевший крушение на границе Сирии и Турции. Архивное фото

МОСКВА, 27 лис – РІА Новини. Рішення Туреччини збити російський літак, швидше за все, було прийнято не за вказівкою Білого дому, а самостійно, в надії втягнути таким чином НАТО у війну в Сирії під приводом захисту союзника, пише аналітик Пепе Ескобар у статті для Sputnik.

ВПС Туреччини могли чекати Су-24, а для більшого світового резонансу процес був знятий на відео, пише аналітик. За його словами, російський винищувач не становив жодної загрози для Туреччині, не кажучи вже про те, що її власні літаки, а також літаки НАТО постійно «порушує» сирійську кордон.

Британський історик: Путін має рацію, обвинувачуючи Ердогана в двуличностиАнкара була більше стурбована перспективою створення після терактів у Парижі нової коаліції для боротьби з «Ісламським державою», в якій їй не було місця, упевнений автор статті. Туреччина роками спонсорувала салафітів-джихадистів, була їх інфраструктурним і логістичним центром, дозволяла переходити через свій кордон, що робило її територією контрабанди та відмивання грошей.

Оглядач пише, що син прем’єр-міністра Білал Ердоган пов’язаний з торгівлею незаконно вкраденої іракської і сирійської нафтою. Який жах повинен був охопити його, передбачає Ескобар, коли під час зустрічі G20 на турецькій землі, в Антальї, президент Путін заявив, що російська розвідка визначила велику частину злочинної мережі, пов’язаної з ІГ.

Однак, за словами аналітика, генерали НАТО не настільки дурні, щоб дозволити втягнути себе у війну з Росією через держави-«васала», а Росія, у свою чергу, не надасть альянсу приводу для війни.

Відчайдушний гамбіт, розіграний Реджепом Тайіпом Ердоганом, свідчить, на думку автора, про те, що Анкара всіма силами опирається мирного процесу по Сирії, що йде у Відні. З геополітичної, політичної і економічної точок зору турецький прем’єр зацікавлений у відхід Асада. Ердоган викручує руки європейським лідерам, щоб під приводом вирішення проблеми біженців отримати 3 мільярди євро і забезпечити собі «безпечну зону» на турецько-сирійському кордоні. Йому потрібна безполітна зона, і він розраховує отримати її з допомогою НАТО, підсумовує аналітик.