Путін у Москві проведе зустрічі з главами Казахстану і Киргизії

Двосторонні зустрічі російського лідера відбудуться в рамках засідань Ради колективної безпеки ОДКБ і Вищої Євразійської економічної ради.Президент России Владимир Путин, архивное фото

Президент Росії Володимир Путін проведе «на полях» саміту ОДКБ і Вищої євразійської економічної ради (ВЕЭС) в понеділок двосторонні зустрічі зі своїми колегами з Казахстану і Киргизії Нурсултаном Назарбаєвим і Алмазбеком Атамбаєвим. Окремої бесіди з президентом Білорусії Олександром Лукашенко, як повідомив помічник російського глави держави Юрій Ушаков, не планується.

Засідання Ради колективної безпеки ОДКБ і Вищої Євразійської економічної ради пройдуть у понеділок в Москві.

Ушаков нагадав, що переговори з главою Білорусі відбулися минулого тижня, і повідомив, що окремого контакту в рамках самітів не планується. За словами помічника президента РФ, Путін і Лукашенко обговорювали питання про можливість надання кредиту Мінську з фондів ЄАЕС, проте якихось рішень поки немає, і обговорення буде продовжено. У той же час він зазначив, що в якості пріоритетних питань самітів ця тема не значиться, але не виключив, що вона може бути порушена в ході неформального обговорення.

Зустріч з Назарбаєвим

«Всі (в понеділок — ред.) починається з бесіди нашого президента з президентом Казахстану Назарбаєвим», — сказав Ушаков журналістам.

Це буде вже чотирнадцята бесіда лідерів в поточному році. За словами Ушакова, Путін і Назарбаєв планують обговорити становище в Сирії і на Україні, торгово-економічні відносини Москви і Астани.

«Очікується, що під час переговорів президенти Росії та Казахстану обговорять низку актуальних питань регіонального та міжнародного порядку денного. Зокрема — обміняються думками щодо взаємодії Москви і Астани в рамках ОДКБ і Євразійського економічного союзу, вплинуть на ситуацію в Сирії і на Україні», — зазначив він.

Президенти також порушено проблематику нарощування торгово-економічного співробітництва.

Казахстан — ключовий партнер Росії, займає друге (після Білорусії) місце за обсягами товарообігу серед країн СНД. За січень-жовтень цього року відбулося скорочення показників взаємної торгівлі на 27,1% (до 13,2 мільярда доларів), це пов’язано зі зміною курсу рубля і тенге, а також зниженням цін на вуглеводні. Вартість російського експорту зменшилася на 24,2% (9 мільярдів доларів), а імпорту з Казахстану — на 32,6% (4,2 мільярда доларів). При цьому фізичний обсяг товарообороту знизився лише на 4,1% (постачання з Росії до Казахстану збільшилися на 9,9%, з Казахстану — скоротилися на 8,6%). У 2014 році товарообіг становив 21,1 мільярда доларів (зниження на 10,5%). Приплив російських прямих інвестицій в Казахстан за період 2005-2015 роки склав 9 мільярдів доларів, а казахстанських в РФ — 2,9 мільярда доларів.

Значна частина торговельно-економічного співробітництва припадає на паливно-енергетичний сектор. Здійснюються взаємні поставки енергоносіїв. Росія — основний транзитер казахстанської нафти на зовнішні ринки. У газовій галузі взаємодія здійснюється в рамках довгострокової міжурядової угоди від 28 листопада 2001 року. З 2002 року СП «КазРосГаз» постачає газ із Карачаганакского родовища на Оренбурзький газопереробний завод.

Розширюється кооперація у високотехнологічних галузях, зокрема, в атомній енергетиці. Готується міжурядову угоду про співпрацю в будівництві атомної електростанції російського дизайну на території Казахстану, зазначив Ушаков. З 2002 року реалізується проект щодо спільного видобутку урану на казахстанських родовищах. Реалізується комплексна програма співробітництва в галузі використання атомної енергії в мирних цілях. Відповідно до межправсоглашением від 10 травня 2007 року на території РФ створено і функціонує Міжнародний центр по збагаченню урану.

Розглядаються можливості створення спільних підприємств, залучення інвестицій (технологій) з подальшим виходом на ринки третіх країн в металургійної, гірничодобувної, хімічної, легкої, медичної, деревообробної, машинобудівної промисловості.

Росія орендує розташований у Казахстані комплекс «Байконур». У 2004 році термін його оренди був продовжений до 2050 року.

Бесіда з Атамбаєвим

«Запланована у нас ще одна розмова з президентом Киргизії Атамбаєвим», — зазначив Ушаков.

Це буде сьома зустріч президента РФ зі своїм киргизьким колегою. Центральною темою, як очікується, стане торгово-економічне співробітництво в контексті приєднання Киргизії 12 серпня цього року до Євразійського економічного союзу. За словами Ушакова, в ході бесіди «будуть обговорені окремі аспекти російської підтримки з адаптації Киргизії до норм ЄАЕС».

В рамках реалізації двосторонньої міжурядової угоди про розвиток економічного співробітництва в умовах євразійської економічної інтеграції Росія безоплатно виділяє Киргизії 200 мільйонів доларів. Набула чинності міжурядова угода про російсько-киргизькому Фонді розвитку, підписану в Бішкеку в листопаді минулого року. Поряд з інтеграційним проектом Росія чинить масштабне фінансове сприяння економіці Киргизії. У 2014 році безоплатна допомога республіці склала 90 мільйонів доларів. Всього з 2010 року було надано 300 мільйонів доларів.

Крім того, Путін і Атамбаєв обговорять взаємодію двох країн у сфері енергетики.

«Лідери Росії і Киргизії торкнуться теми кооперації у сфері енергетики», — сказав помічник президента РФ.

У Киргизії активно працює «Газпром», який здійснює модернізацію газотранспортної та газорозподільної мережі, розвідку ряду вуглеводневих родовищ. З початку року реалізується Генеральна схема газопостачання та газифікації Киргизії до 2030 року, яка передбачає доведення рівня газифікації з нинішніх 26% до 70%.

Росія — головний торговий партнер Киргизії з часткою в її зовнішньому товарообороті більше 27%. Через волатильності валютних ринків за дев’ять місяців цього року обсяг взаємних товарних потоків скоротився на 22,7% — до 1 мільярда доларів. У 2014 році він становив 1,8 мільярда доларів.