Депутати Ради забракували проект податкової реформи

Реформа покликана сприяти розвитку національної економіки і одночасно забезпечити стабільне наповнення державного і місцевих бюджетів на покриття пріоритетних витрат.Заседание Верховной Рады Украины. Архивное фото Міністр фінансів України Наталія Яресько в четвер представила в парламенті законопроект про податкову реформу. Однак депутати розкритикували документ, хоча і не озвучили конкретних претензій. У підсумку розглядати проект навіть не стали.

Яценюк: основою бюджету України на 2016 рік стануть витрати на оборонуЦелью пропонованих змін є виведення економіки з тіні шляхом оптимізації податкових ставок. Згідно із задумом розробників, реформа покликана сприяти розвитку національної економіки і одночасно забезпечити стабільне наповнення державного і місцевих бюджетів на покриття пріоритетних витрат. На базі цих змін Мінфін підготував проект державного бюджету на 2016 року.

Подання законопроекту в Раді супроводжувалося мітингами профспілок проти прийняття податкової реформи. Бізнес побоюється, що нововведення негативно позначиться, зокрема, на діяльності аграріїв і лікеро-горілчаних підприємств.

Депутати розкритикували внесені пропозиції, вимагаючи перенести розгляд податкової реформи на більш пізній термін, окремі депутати запропонували, щоб вона вступила в дію з 2017 року. При цьому прозвучала пропозиція прийняти держбюджет на старій податковій базі.

У той же час депутати не озвучили конкретних зауважень до податкової реформи, обмежившись загальною критикою. При цьому було прийнято рішення створити депутатську робочу групу для обговорення майбутнього податкової реформи та держбюджету на наступний рік.

Реформа в догоду МВФ

Якщо все ж речень, що документ буде прийнятий в нинішньому вигляді, то зміни в частині адміністрування податків почнуть діяти з 1 квітня 2016 року, нові податкові ставки – з початку наступного року.

Нинішня податкова реформа — вже друга за два роки, перша була прийнята в кінці 2014 року під держбюджет на 2015 рік. На цей раз для забезпечення стабільності податкового законодавства введений мораторій на податкові реформи на три роки, до 2019 року.

Раніше МВФ, який є основним зовнішнім кредитором України, зажадав від Києва для продовження програми кредитування прийняти податкову реформу, яка б дозволила сформувати держбюджет країни на 2016 рік згідно із зобов’язаннями України перед фондом.

Згідно із затвердженою програмою співпраці з МВФ, дефіцит українського бюджету на наступний рік не повинен перевищувати 3,7% ВВП.

Продовження програми співпраці з МВФ є критично важливим для України, яка перебуває у затяжній економічній кризі, без зовнішньої фінансової підтримки країні загрожує дефолт.

Компромісний варіант

Спочатку були розроблені два проекти податкової реформи: більш жорсткий по відношенню до платників податків варіант Мінфіну і більш лояльний депутатський проект, автором якого виступила голова парламентського податкового комітету Ніна Південця. Сторонам довелося виробити компромісний варіант, оскільки депутатський проект не влаштовував МВФ, а депутати відмовлялися підтримувати міністерський.

У компромісному варіанті Мінфін погодився ввести більш лояльні ставки по частині податків (спочатку він пропонував встановити єдину ставку в 20% для всіх податків).

Яценюк: уряд України затвердив проект податкової реформыСнижение ставок

Податкова реформа передбачає ряд ключових нововведень, перше з них — зниження протягом 2016-2017 років податкового навантаження на бізнес для виведення його з тіні.

Україна стикається з серйозними проблемами зі сплатою податків. Рівень тіньової економіки в першому півріччі 2015 року склав 42% ВВП.

Найсуттєвіше скорочення торкнеться єдиного соціального внеску — вже з 2016 року податок буде скорочено з 41 до 20%. Крім цього, встановлюється уніфікована ставка на доходи фізосіб (ПДФО) на рівні 18% замість діяла до цього диференційованої ставки у 15 і 20% в залежності від рівня доходів. У той же час податок на прибуток підприємств не зміниться і становитиме 18%.

При цьому передбачається, що з 2017 року ПДФО та податок на прибуток підприємств будуть знижені на один відсоток — до 17%. Зміни взагалі не торкнуться тільки ПДВ, який, як і раніше, буде складати 20%.

Алкоголь і цигарки подорожчають

Паралельно зі зниженням податкових ставок реформа передбачає збільшення акцизного збору на алкоголь і сигарети.

Зокрема, акциз на лікеро-горілчані вироби та пиво піднімається в два рази — до 141,06 гривні (близько 6 доларів) за літр чистого спирту і 2,48 гривні за літр пива (0,1 доларів). При цьому на 40% піднімається акциз на сигарети — до 318,26 гривні (13,3 долара) за тисячу штук.

При цьому передбачається поступове подальше збільшення до 2020 року акцизу на алкогольні напої на 5%, на тютюнові вироби — на 7%. Це збільшення буде застосовуватися додатково до щорічної індексації ставок у відповідності з індексом споживчих цін.

Підвищення акцизів призведе до подорожчання алкоголю і тютюнових виробів. Наприклад, пляшка горілки об’ємом 0,5 літра буде коштувати близько 70 гривень (2,9 долара), тоді як зараз мінімальна ціна 55 гривень (2,3 долара). Очікується, що ціна на сигарети зросте на 3,5-5 гривень (0,1-0,2 долара) за пачку залежно від цінового сегменту. При цьому середньозважена ціна зросте на 30% — до 18,5 гривні (0,8 долара) за пачку.

Як прогнозують експерти, підвищення цін призведе до суттєвого зростання рівня тіньової економіки в алкогольної і тютюнової галузі.

Українські економісти: податкова реформа Кабміну – «похоронка влади»Податок на розкіш

Податкова реформа також передбачає збільшення бюджетних надходжень за рахунок так званого податку на розкіш.

Перше нововведення в цій сфері – підвищення ставки податку на нерухомість з 2% до 3% мінімальної зарплати за один квадратний метр (оподатковуються квартири площею понад 60 квадратних метрів і будинки понад 120 квадратних метрів). Раніше власники квартир площею понад 60 квадратних метрів і будинків понад 120 квадратних метрів платили за кожен метр перевищення цих лімітів по 27,56 гривні (1,2 долара), тепер платіж підвищений до 41,34 гривні (1,7 долара).

Додаткове оподаткування запроваджується для об’єктів житлової нерухомості з великою площею: квартир площею понад 300 квадратних метрів і будинків понад 500 квадратних метрів за ставкою 25 тисяч гривень (1 тисяча доларів) в рік за кожен об’єкт нерухомості.

Також змінюється підхід до оподаткування автомобілів. До цього на Україні податком у 25 тисяч гривень в рік обкладалися автомобілі об’ємом двигуна від трьох літрів і віком до п’яти років. Тепер цей податок буде стягуватися з автомобілів вартістю більше 1 мільйона гривень (42 тисячі доларів) і віком до п’яти років.

Уряд розраховує, що таким чином податок почнуть платити власники автомобілів преміум-класу, які до цього мали можливість уникати оподаткування, оскільки не у всіх елітних автомобілів об’єм двигуна — більше трьох літрів.

У той же час, за оцінками деяких автотрейдерів, тепер в категорію елітних можуть потрапити автомобілі, які у всьому світі позиціонуються як призначені для середнього класу.

Обмеження пільг аграріїв

Ще один важливий момент реформи – обмеження пільгового режиму оподаткування аграріїв. На Україні з 1999 року з метою підтримки сільгоспвиробників було введено пільговий податковий режим для сільськогосподарських підприємств у вигляді фіксованого сільгоспподатку (ФСП) та спецрежиму відшкодування ПДВ (передбачає відшкодування аграріям ПДВ, нарахованого на суму поставлених товарів і послуг).

Коаліційна угода, підписана перед формуванням в кінці 2014 року уряду, передбачало збереження податкових пільг для аграріїв до 2018 року. Між тим, оновлений текст меморандуму про співпрацю України і МВФ передбачає їх скасування з 2016 року.

Під час податкової реформи, прийнятої в кінці 2014 року, податкові пільги для аграріїв частково були урізані. Аграріїв перевели на спрощену систему оподаткування, помістивши їх в окрему групу платників єдиного податку. Також аграріям скасували відшкодування ПДВ при експорті продукції.

Нинішня податкова реформа запроваджує з 2016 року перехідні умови спецрежиму відшкодування ПДВ сільгоспвиробниками, згідно з яким 75% ПДВ буде направлятися в держбюджет, а 25% — будуть залишати у розпорядженні аграріїв. З 2017 року дію спецрежиму взагалі буде припинено.

Також вносяться зміни в спрощену систему оподаткування аграріїв: великі сільгосппідприємства будуть позбавлені права залишатися в системі єдиного податку. Спрощена система буде застосовуватися тільки до аграрним підприємствам з річним доходом не більше 2 мільйонів гривень (84 тисячі доларів).

Військовий збір залишиться

Податкова реформа зберігає військовий збір у розмірі 1,5% з доходів фізосіб, який був введений з 2015 року як тимчасовий захід у зв’язку з бойовими діями на сході України. Тепер передбачається, що цей додатковий платіж буде діяти до набрання чинності рішення парламенту про завершення реформування збройних сил України.

Черговий «мильна бульбашка»

Експерти вважають, що нова податкова реформа — це чергова «мильна бульбашка» від українського уряду, оскільки насправді вона не вирішує основних проблем у сфері оподаткування, з якими стикаються підприємці.

«Немає ніякої реформи, це невеликі зміни в Податковий кодекс, які, на жаль, не змінюють систему. Проект податкової реформи Южаниной – це була дійсно реформа, а цей компромісний варіант — це не реформа», — вважає експерт, президент Українського аналітичного центру Олександра Охріменко.

Аналітики підкреслюють, що основний тягар податків після реформи ляже на простих українців, оскільки введення уніфікованої ставки податку на доходи фізосіб у 18% замість раніше діючої диференційованої 15-20%, насправді збільшить оподаткування основної маси працюючих українців. Експерти вважають, що це буде стимулювати виплату «зарплати в конвертах».

За словами Охріменка, для того, щоб економіку з тіні, потрібно було більш істотно знизити податкові ставки, як це було запропоновано в депутатському проекті податкової реформи.

Експерт вважає, що прийнятий варіант податкової реформи переслідує, насамперед, мету виконати вимоги МВФ і забезпечити необхідну дохідну частину бюджету за рахунок податкових надходжень, а не прагнути поліпшити бізнес-клімат.

Податкова реформа не вирішує ключових питань, які заважають нормальній роботі бізнесу. Це проблеми невідшкодування державою ПДВ підприємствам і зловживань податківців при податкових перевірках, уклав Охріменко.