Російські порти в 2015 році: Тиха гавань

eb99bacd2a1a69a1da85c321eaaa3f3b

Вантажооборот в російських портах показав за підсумками 2015 року невелике зростання, але в частині перевалки контейнерних вантажів спостерігається падіння більш ніж на третину. У майбутньому році прогнозуються позитивні тенденції за показником вантажообігу, але відіграти спад окремих сегментів ринку навряд чи вдасться, вважають експерти.Морской порт России. Архивное фото Минає 2015 рік для портового бізнесу РФ виявився своєрідним випробуванням: складна економічна ситуація, обмеження з боку Заходу змусили компанії пригальмувати реалізацію великих проектів і угод і більше зосередитися на скороченні своїх боргових зобов’язань.

Вантажооборот в російських портах хоча і покаже в цілому невелике зростання за підсумками 2015 року, проте в частині перевалки контейнерних вантажів спостерігається падіння більш ніж на третину. У наступному році експерти прогнозують позитивні тенденції за показником вантажообігу, але відіграти спад окремих сегментів ринку навряд чи вдасться в повному обсязі.

Не виключено, що статистику допоможуть поправити далекосхідні порти і орієнтація на ринки Азіатсько-Тихоокеанського регіону, проте багато що залежатиме від зговірливості східних партнерів у частині реалізації спільних проектів.

Ринок

За підрахунками Мінтрансу, вантажообіг портів РФ за підсумками 2015 року може збільшитися приблизно на 3-4% — до 645-650 мільйонів тонн. Для порівняння, в минулому році даний показник склав 623,4 мільйона тонн, та й то з урахуванням портів Криму, який повернувся до складу РФ в березні минулого року.

Разом з тим, за прогнозами міністерства, за підсумками року падіння — до 30-35% — буде з контейнерних вантажів. Обсяг перевалки вантажів в контейнерах за 11 місяців скоротився на 15,2%, до 36,6 мільйона тонн.

Якби не сильне падіння контейнерного ринку, зростання вантажообігу був би куди більш істотним. За словами глави агентства InfraNews Олексій Безбородова, таке падіння пов’язане з девальвацією рубля, так як саме контейнери — найбільш чутливий сегмент.

За прогнозами експерта, у наступному році також буде зростання вантажообігу і, швидше за все, невелике зростання контейнерів з урахуванням сильного падіння в 2015 році.

«У наступному році буде зростання: контейнери трохи вирівняються, ніяких суттєвих подій, які можуть змінити розклад, не передбачається», — зазначив Безбородов.

Порти Криму продовжать нарощувати вантажообіг, однак в силу інфраструктурних обмежень, це зростання буде помірним, зазначив експерт, додавши, що технічний стан портів залишає бажати кращого.

Скорочення боргів

У 2015 році найбільші гравці ринку зосередилися на скорочення утворилися боргів, використовуючи різні доступні фінансові інструменти.

Global Ports прийняла рішення про випуск облігацій. На початку грудня «Перший контейнерний термінал» («дочка» Global Ports) зареєстрував облігаційну програму на загальну суму до 30 мільярдів рублів. Кошти, отримані від випуску облігацій, передбачається використовувати на рефінансування існуючого боргового портфеля групи.

Група FESCO вирішила погашати заборгованість шляхом зміни умов обігу рублевих облігацій, викупу за заниженою вартістю частини рублевих і єврових і випуску нових облігацій.

«Новоросійський морський торговельний порт» підписав додаткову угоду з Ощадбанком, який видав компанії в 2011 році кредит на 1,95 мільярда рублів на покупку «Приморського торговельного порту». Угода передбачає зміну розрахунку обмежувальних умов стосовно ціни акцій. Так як ковенанти регулярно порушувалися, у «Ощадбанку» були всі підстави для того, щоб вимагати достроково погасити борг, тому для ММТП було надзвичайно важливо підписати цю угоду.

Менеджмент ММТП заявляв, що компанія не планує в 2016 році запозичень, при цьому не виключив використання програми рублевих облігацій. Борг перед «Сберабнком» ММТП не збирається виплачувати раніше терміну.

Вільний порт і нові можливості

Восени минулого року вступив в силу закон про вільний порт Владивосток, у разі успішної реалізації якого порти регіону зможуть не тільки принести сотні мільярдів доларів інвестицій, але і стати повноцінним хабом для торгівлі Росії з АТР.

Закон передбачає режим «єдиного вікна» на кордоні, цілодобовий режим на пунктах пропуску, спрощений візовий режим з отриманням восьмиденною візи на кордоні, режим вільної митної зони для резидентів.

Резиденти отримають податкові преференції та адміністративні пільги. Президент РФ Володимир Путін також запропонував уряду розглянути питання про поширення режиму вільного порту, крім Владивостока, на інші гавані Далекого Сходу.

Перші результати запровадження цього режиму будуть видні в кінці 2016 року. За словами Безбородова, вже зараз у інвесторів, особливо азіатських, з’явилася зацікавленість, яка в майбутньому може бути реалізована в проекти.

Режим вільного порту, введений на території 15 муніципалітетів Примор’я, спрямований на розширення транскордонної торгівлі, розвиток транспортної інфраструктури та включення Приморського краю в глобальні транспортні маршрути.

У зону дії цього режиму входять і великі міжнародні транспортні коридори, такі як «Примор’я-1» і «Примор’я-2», реалізація яких спрямована на забезпечення транзиту вантажів з північно-східних провінцій Китаю в порти Примор’я з подальшим відвантаженням на судна в адресу країн АТР. Росія вже включила ці коридори в список своїх пріоритетних проектів, сподіваючись на підтримку в їх розвитку з боку китайських партнерів у рамках реалізації амбітної ідеї КНР по створенню Економічного пояса Шовкового шляху.

У вільному порту передбачається також створення мережі логістичних центрів з особливими умовами транспортування, зберігання і часткової переробки вантажів, а також організація несировинних експортоорієнтованих виробництв. Про підтримку цих ініціатив вже заявили ряд азіатських інвесторів, зокрема, з Китаю і Південної Кореї.

Від Заходу до Сходу

В той час, як великі державні проекти в сфері портової набирають обертів, складна економічна ситуація в Росії і в світі не може не впливати на приватний бізнес.

У липні 2015 року стало відомо, що група «Сума» відмовилася від будівництва наливної терміналу в порту Роттердама. У компанії пояснювали тоді, що рішення пов’язане зі змінами макроекономічної ситуації та кон’юнктури нафтового ринку.

Згідно з контрактом, група повинна була до 2017 року побудувати термінал для нафти Urals з порту Приморськ та продажу сировини на умовах FOB. Створення майданчика повинно було скоротити ціновий розрив між Urals і північноморської Brent і зробити російську марку більш конкурентоспроможною. Інвестиції в будівництво терміналу оцінювалися в 1 мільярд євро.

У «Суми» в голландському порту при цьому залишається стабільний бункерувальний бізнес, повідомив представник компанії.

Більш успішними і перспективними для групи «Сума» є проекти на Далекому Сході – будівництво порту Зарубіна і вугільного терміналу в порту Східний, відзначили в компанії.

В даний час група веде пошук інвесторів і позик для цих проектів. Так, China Merchants Group і один з найбільших світових портових операторів DP World (Dubai Port World) заявили про зацікавленість у реалізації проекту з будівництва порту Зарубіна.

Порт загальною потужністю 100 мільйонів тонн вантажів на рік об’єднає зерновий термінал на 40 мільйонів тонн, контейнерний термінал на 2 мільйони TEU, термінал ро-ро (накатних) вантажів на 1,5 мільйона одиниць в рік, термінал для перевалки генеральних вантажів (понад 25 мільйонів тонн) і ряд інших.

«Сума» також хоче залучити партнера у реалізацію проекту в Східному порту, запропонувавши 35% у вугільному терміналі. При цьому компанія ідеальним партнером бачить саме трейдера, щоб доступ до терміналу мали різні гравці, і він не перетворився в кептивні.

Потужність проектованого вугільного терміналу складе до 20 мільйонів тонн на рік. Він буде спеціалізуватися на перевалці російського вугілля на експорт в країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Перша черга терміналу потужністю 7 мільйонів тонн у рік планується до запуску в 2018 році.

«Сума» з проектом будівництва порту в Зарубіна може стати резидентом вільного порту Владивостока, однак для цього їй потрібно визначитися з джерелами фінансування проекту.

Ласий шматок

На відміну від портового бізнесу, в судноплавному рік, що минає, був успішним, насамперед для компаній, пов’язаних з експортними вантажами, у тому числі завдяки девальвації рубля.

Довгоочікувана приватизація найбільшої російської судноплавної компанії — «Совкомфлота» — у минулому році так і не відбулася. Держава вже не перший рік відкладає продаж цього активу, в списку на приватизацію в 2016 році компанія варто. «Совкомфлот» і її керівництво не перебувають у санкционных списках.

Фінансовий стан «Совкомфлота» зараз дуже стійке. За підсумками дев’яти місяців 2015 року компанія збільшила чистий прибуток за МСФЗ у 2,7 рази, до 298,8 мільйона доларів. Валова виручка зросла на 7,9%, до 1,143 мільярда доларів. Доходи на основі тайм-чартерного еквівалента склали 946,6 мільйона доларів, збільшившись на 18,9%. Показник EBITDA збільшився на 38%, до 567,9 мільйона доларів. Рівень боргового навантаження групи компаній знизився до 44%, співвідношення чистого боргу до показника EBITDA за останні 12 місяців — до рівня нижче чотирьох.

Глава «Совкомфлота» Сергій Франк зазначав, що досягнуті результати в сукупності з позитивним прогнозом розвитку кон’юнктури танкерного ринку дозволяють компанії розраховувати на хороші результати роботи в 2015 році в цілому. За оцінками компанії, сприятливе співвідношення попиту і пропозиції в більшості значущих для компанії сегментів танкерного ринку збережеться протягом 2016-2017 років.

У листопаді міжнародне рейтингове агентство Fitch підвищило довгостроковий рейтинг дефолту емітента «Совкомфлота» до «BB +» з «ВВ-» зі стабільним прогнозом. У грудні агентство Moody’s поліпшило прогноз по рейтингу «Ba2» «Совкомфлота» з негативного до стабільного.

Структура приватизації «Совкомфлота» передбачає, що на першому етапі буде проданий пакет в 25%. Влада РФ оцінюють доходи від приватизації держпакету акцій «Совкомфлота» в 24 мільярди рублів, в бюджет надійде 12 мільярдів рублів.