Білоруське телебачення відзначає 60-річний ювілей

12c71e0b5006710426269ec0e18e890b

У зв’язку зі знаменною датою в ефірі каналу «Білорусь 1» увечері 1 січня буде показаний фільм-репортаж про становлення та розвиток національного телебачення.Минск, площадь Независимости. Архивное фото

МІНСЬК, 1 січ — РІА Новини, Ніна Гуріна. Білоруському телебаченню виповнюється 60 років: з 1 січня 1956 року з маленької студії в центрі Мінська, де стіни були увішані килимами для звукоізоляції і де співробітники ходили в тапочках на повстяній підошві, почалася трансляція телепередач.

Історія білоруського телебачення розпочалася о 18.00 зі слів диктора Тамари Бастун, білоруською мовою поздравившей глядачів з Новим роком та оголосила про початок перших пробних передач. У перший день глядачам запропонували кіножурнал «Новини дня» за 1955 рік і знятий в 1936 році художній фільм «Покоління переможців» про революціонерів.

Передачі йшли в прямому ефірі, обсяг власного мовлення становив лише кілька годин на добу, а спочатку телебачення було взагалі лише у п’ятницю, суботу і неділю, іноді по четвергах йшли художні фільми. Білоруським глядачам показували отримані з Москви концерти, киноспектакли і офіційну хроніку, а також фільми і киножурналы з місцевого прокату. Були і власні передачі, виступи поетів, дитячі програми, новини, які тоді диктори зачитували з листа, іноді з кінокадрами. Провідні заходили в кадр і залишали його прямо на очах у глядачів, оскільки в студії, ледве вміщає три людини, стояла одна стаціонарна телекамера.

Число глядачів перших передач білоруського телебачення було невелике: по-перше, мовлення з мінського телецентру спочатку охоплювало територію радіусом близько 70 кілометрів (приблизно 4 тисячі чоловік), по-друге, телевізори коштували дорого, купівлю треба було реєструвати, а за перегляд передач платити, і тому в мінському ГУМ біля вітрини з телевізорами завжди була юрба жителів білоруської столиці.

Поступово добудовувався телецентр (будівництво почалося в 1953 році, повністю будівля була здана в другій половині 1957 року), в містах Білорусії встановлювалися нові ретранслятори, збільшувався добовий обсяг мовлення і охоплення телебаченням території республіки, і телебачення виходила за межі столиці.

Освоєння нових технологій проходило не без казусів: наприклад, парад 9 травня 1956 року змонтували так, що військові йшли назад, під час показу кінокадрів офіційного візиту Климента Ворошилова в Китай з’явилася назва наступної передачі — «Це не повинно повторитися», під час анонса передачі про маршала СРСР Костянтина Рокоссовском з’явилася назва запланованого на вечір фільму «Сірий розбійник». Є байка, що в 1956 році жителі Борисова поскаржилися місцевій владі, що не розуміють мову телепрограм і не дізнаються облики радянських міст на екрані, а приїхала комісія встановила, що жителі міста два місяці дивилися телебачення, прийняте з Великобританії.

У 1960-і телемовлення охоплювало вже більше половини території Білорусії, а завдяки радіорелейної лінії, що з’єднала Мінськ і Москву, в республіку прийшло центральне телебачення СРСР, а білоруські передачі стали приймати за межами республіки. З 1974 року в програму стали включати власні кольорові передачі. До початку 1980-х білоруські передачі «врізалися» в ефір центрального телебачення, потім з’явився самостійний канал. Переживши загрозу закриття, він став основою для білоруського телебачення в період здобуття країною незалежності.

Сьогодні найбільший виробник телевізійної продукції — держхолдинг «Белтелерадиокомпания», який у зв’язку з ювілеєм телебачення в Білорусі запустив в ефірі та інтернеті проект «БТ — 60. Наша історія» з 12 відеороликів, тривалістю близько двох хвилин, з рідкісними архівними кадрами, замальовками з історії розвитку білоруського телебачення. «Проект покаже кадри перших телевізійних ефірів і технічні засоби, фрагменти новинних сюжетів, розповість про історію білоруської кухні, відкриття унікальних архітектурних споруд столиці, а також про яскраві моменти перемог білоруських спортсменів. Кожен ролик — окрема історія з різних сфер життя, відображена на плівку, дбайливо відреставровані і перенесена в цифровий формат», — йдеться в прес-релізі медіахолдингу.

Крім того, у зв’язку зі знаменною датою в ефірі каналу «Білорусь 1» увечері 1 січня буде показаний фільм-репортаж про становлення та розвиток національного телебачення. У ньому білоруські телевізійники обіцяють розповісти про події, що передували першому виходу в ефір білоруського телебачення, показати документи під грифом «строго секретно», які вдадуться розголосу вперше, і зустрічі з «першопрохідцями», а також розповісти про цікаві факти та розвінчати деякі телевізійні міфи.