Націоналісти проводять ходу в Києві на честь дня народження Бандери

Близько 3 тисяч прихильників української націоналістичної партії «Свобода» та екстремістської організації «Правий сектор» пройдуть центром Києва і завершать марш на Майдані.Активисты организации Правой сектор. Архивное фото Прихильники української націоналістичної партії «Свобода» у п’ятницю ввечері традиційно проводять смолоскипну ходу в центрі Києва з нагоди 107-ї річниці з дня народження лідера організації українських націоналістів Степана Бандери, передає українське агентство УНІАН.

За інформацією агентства, близько 3 тисяч прихильників «Свободи» та екстремістської організації «Правий сектор» (заборонена в РФ) мають намір пройти колоною зі смолоскипами у центрі Києва на вулиці Володимирській, бульвару Шевченка та Хрещатиком і завершити марш віче на Майдані Незалежності.

Чуркін: курс Києва формується під впливом ідеології национализмаУчастники ходи крім смолоскипів несуть державні прапори, червоно-чорні прапори, прапори «Свободи», «Правого сектору», «Конгресу українських націоналістів». За правопорядком під час смолоскипної ходи стежить велика кількість співробітників Нацгвардії.

Марші, мітинги та інші акції до дня народження Бандери проходять також в Одесі, Дніпропетровську, Львові, Херсоні, Івано-Франківську та ряді інших міст країни. Коментарями МВС з приводу чисельності ходи РІА Новини поки не має.

Президент України Петро Порошенко в травні підписав закон, який надає організаціям ОУН-УПА (Організація українських націоналістів — Українська повстанська армія) статус «борців за незалежність» України і право її учасникам на соцгарантії. Москва це рішення засудила, зазначивши, що «Україна — це та країна, де неонацисти від слів перейшли до справи і вбили тисячі цивільних осіб», заявивши, «що подібним діям треба давати адекватну оцінку на міжнародному рівні».

«Українська повстанська армія» (УПА) була сформована в жовтні 1942 року як бойове крило Організації українських націоналістів» (ОУН). УПА діяла переважно на Західній Україні і воювала проти радянських військ, співпрацюючи з гітлерівцями. Після закінчення Великої Вітчизняної війни вона продовжувала діяти проти радянської влади екстремістськими методами — жертвами бойовиків УПА ставали представники інтелігенції та місцевих органів влади, комсомольські та партійні активісти.

Героїзація УПА та її лідерів — Бандери і Романа Шухевича — викликає критику з боку багатьох ветеранів Великої Вітчизняної війни та політиків, які звинувачують бандерівців у співпраці з нацистами. Зокрема, громадськість закликають не забувати про звірства бійців ОУН-УПА в час і після війни, наприклад, про «волинську різанину» — масовому знищенні в 1943 році українськими націоналістами польського цивільного населення на Волині, до вересня 1939 року переважно перебувала у складі Польщі. За даними дослідників, загальне число жертв трагедії коливається від 36 тисяч до 100 тисяч чоловік.