Україна входить в ЗВТ з ЄС, але втрачає торгові преференції Росії

Влада Росії побоюються, що безмитні товари з ЄС через Україну хлинуть на російський ринок, і припиняють дію договору про зону вільної торгівлі з Україною. Київ має намір відповісти на рішення Москви економічними санкціями.Человек с флагом Евросоюза на площади Независимости в Киеве. Архивное фото Угода про зону вільної торгівлі України з Євросоюзом вступає в дію у п’ятницю. При цьому Київ втрачає торгові преференції з боку Росії.

Київ і Москва в рамках тристоронніх переговорів за участю Єврокомісії протягом року намагалися згладити ризики для Росії від євроінтеграції України, однак консультації в кінцевому рахунку завершилися безрезультатно.

Росія для захисту свого ринку з 1 січня призупиняє дію договору в рамках СНД про зону вільної торгівлі з Україною, а також вводить мита та продуктове ембарго, аналогічне тому, що діє у відношенні країн, що підтримали антиросійські санкції.

Влада України неодноразово заявляли, що не мають наміру відкладати набуття чинності угода про ЗВТ з ЄС, незважаючи на те, що втрати українських експортерів від продэмбарго РФ в 2016 році можуть скласти близько 600 мільйонів доларів. Верховна рада наприкінці року дозволила кабміну вводити економічні санкції проти Росії у відповідь на рішення Москви ЗВТ та продуктового ембарго.

Вигоди Києва

Україна і ЄС в кінці 2014 роки відкладено набуття чинності угоди про ЗВТ для проведення консультацій з російською стороною. Влада РФ побоювалися, що безмитні товари з ЄС через Україну хлинуть на російський ринок і створить нерівні умови для вітчизняних виробників. Київ не бачив підстав для такого занепокоєння. Щоб зняти спірні питання, українська сторона погодилася на проведення консультацій спільно з ЄС і РФ, однак вносити правки в текст угоди відмовилася.

Президент Петро Порошенко визнає, що українській економіці буде завдано збитки від торговельних заходів з боку РФ, однак, за його словами, Україна готова заплатити цю ціну за інтеграцію з Євросоюзом. Глава держави упевнений, що ЗВТ з Євросоюзом за кілька років компенсує втрати економіки країни від закриття російського ринку.

Українські експерти вважають, що ухвалення норм і стандартів ЄС в поєднанні з безмитної торгівлі буде сприяти залученню інвесторів та передачі технологій з західноєвропейських та інших провідних економік. Це допоможе перетворити українську економіку з експортера сировинних матеріалів та сільськогосподарської продукції у гравця, який повністю інтегрувався в ринки ЄС.

При цьому фахівці наголошують, що Україна має бути готова до певних ризиків, головним чином, пов’язаних зі спроможністю українських компаній відповідати високим конкурентним умовам, в яких працюють європейські виробники.

До теперішнього часу Україною розроблено і виконується понад 50 нормативних актів щодо впровадження норм і правил ЄС у сферах технічного регулювання, фітосанітарних та ветеринарних заходів, спрощеного митного адміністрування та митного контролю, прийняті законодавчі рішення, які є основою для інституційної реформи, спрямованої на повномасштабну асоціацію з ЄС.

За оцінкою міністерства економічного пустує і торгівлі України, в результаті зменшення та скасування мита з Європейським Союзом українські експортери будуть економити 487 мільйона євро щорічно, європейські — 391 мільйона євро. Найбільші переваги від зменшення ввізних мит отримає український аграрний сектор — 330 мільйонів євро для сільськогосподарської продукції та 53 мільйони євро для переробленої сільськогосподарської продукції.

У Мінекономіки зазначають, що Україна та ЄС після вступу в силу угоди відразу ж скасує імпортні мита на 97% і 96,3% тарифних ліній відповідно. Для промислових товарів лібералізація буде означати негайне скасування діючих ввізних мит на більшість товарів (82,6% – Україна та 91,8% – ЄС). Для інших встановлені перехідні періоди, а для легкових автомобілів і одягу, що був у використанні, передбачено застосування спеціальних захисних механізмів.

Для сільськогосподарської продукції з моменту тимчасового застосування угоди з боку ЄС та його ратифікації Україною мита будуть скасовані на 35,2% тарифних ліній Україною та 83,1% – Євросоюзом.

Що стосується інших товарів, то з 52% тарифних ліній Україна вводить перехідні періоди тривалістю від 1 до 7 років, на 9,8% – часткову лібералізацію і на 3,0% – безмитні тарифні квоти. У свою чергу Євросоюз встановлює перехідні періоди на 2% тарифних ліній (тривалістю три і сім років), а з найбільш чутливих товарів (14,9%) запропонований доступ в рамках безмитних тарифних квот. Вони надані Україні по зернових, м’яса свинини, яловичини та птиці, а також по деяких інших продуктах.

Побоювання Москви

За оцінкою Мінекономрозвитку Росії, збиток для російських підприємців від асоціації ЄС та України в короткостроковій перспективі міг би скласти 3,5 мільярда доларів, якщо б Росія не відреагувала на запуск ЗВТ.

Російська влада заздалегідь підготувалися до можливого провалу тристоронніх торговельних переговорів і прийняли нормативні документи з відкладеним терміном вступу. Постанова уряду про можливе продэмбарго щодо України було прийнято ще влітку, а в кінці грудня президент РФ Володимир Путін підписав указ про припинення з 1 січня 2016 року дії договору про зону вільної торгівлі СНД відносно України.

Путін заявив, що Москва прагнула зберегти економічні взаємини з Україною, проте Київ в односторонньому порядку вийшов з режиму, встановленого Договором вільної торгівлі СНД.

Щоб мінімізувати ризики, Росія прийняла рішення перевести Україну на режим найбільшого сприяння і встановити середньозважені мита в 6% на імпорт українських товарів. Такі зобов’язання за рівнем тарифів Росія взяла на себе в СОТ – так що це не суперечить нормам організації.

Київ неодноразово заявляв, що можливі обмежувальні заходи РФ не завдадуть великої шкоди аграріям України.

За даними Державного комітету статистики, Україна за січень-травень знизила експорт в Росію на 60,3%, імпорт з РФ — на 66,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Раніше міністерство аграрної політики і продовольства України повідомляло, що протягом 2010-2014 років обсяг торгівлі продовольством з РФ скоротився на 40%. При цьому показник у 2% є історичним мінімумом.

Довгі і безрезультатні переговори

Україна і ЄС в рамках тристоронніх торгових переговорів з РФ пропонували знімати заклопотаності Росії по мірі їх виникнення і знаходити рішення проблем, коли буде виявлятися реальний збиток. РФ з такою позицією не погодилася.

«Від нас хочуть, щоб ми погодилися зі зниженням зобов’язань України в рамках зони вільної торгівлі СНД і при цьому зберегли свої зобов’язання за преференційної торгівлі. Ми вважаємо, що це несправедливо і економічно збитково», — сказав глава Мінекономрозвитку РФ Олексій Улюкаєв, який на переговорах в Брюсселі представляв Росію.

РФ наполягала на юридично зобов’язуючих домовленостях, і представила відповідні пропозиції Києву і ЄС. Зокрема, РФ пропонувала Україні та ЄС створити тристоронню систему інформаційного обміну в галузі митного адміністрування, яка дозволяла б відстежувати країну походження товарів і закривала б можливість для товарів з третіх країн підпадати під преференційний режим торгівлі між РФ і Україною.

На думку торгового представника України Наталія Микольська, зобов’язання по торгівлі повинні бути не тільки з боку України, але і з боку Росії.

«Давайте говорити про взаємності. Якщо Російська Федерація вимагає від України якихось перехідних періодів, давайте говорити про перехідних періодах за технічним регламентам Євразійського економічного союзу, про яких з нами ніхто не говорить. Давайте говорити про обмеження, які діють на території Євразійського економічного союзу. Експорт впав не в рази, а в сотні разів», — пояснила свою позицію Микольська.

«У нас теж дуже багато побоювань, пов’язаних з роботою Євразійського економічного союзу, побоювань, пов’язаних із цими діями та актами, які прийняті на рівні Євразійського економічного союзу, та угод про зону вільної торгівлі в рамках СНД. З нами не завжди консультуються», — додала вона.

Сторони розраховували, що їм вдасться вийти на якісь домовленості до Нового року, однак ці надії виявилися примарними.

Єдиним підсумком переговорів Росії, України та Єврокомісії щодо асоціації Україна-ЄС наприкінці грудня стало визнання необхідності перехідного періоду за технічним регламентам, однак їх терміни не були встановлені. Ніяких юридичних зобов’язань учасники на себе не взяли, текст угоди про асоціацію Києва-ЄС залишився незмінним, а Єврокомісія звинуватила Росію в порушенні мінських домовленостей про врегулювання конфлікту на Україні.

«Указ президента Путіна від 16 грудня 2015 року, припиняє дію норм зони вільної торгівлі щодо України, додав елемент політичного тиску та суперечить умовам, зазначеним в мінських заяви щодо участі у тристоронніх переговорах», — йдеться в комюніке ЄК за підсумками останньої зустрічі.

Консультації будуть продовжені

Єврокомісар з торгівлі Сесілія Мальмстрем, яка представляла на переговорах ЄС, заявила, що сторони були близькі до вирішення проблемних питань, але російська сторона не виявила належної гнучкості.

Путін вважає, що відповідальність за невдалий результат повинні взяти на себе політики Києва і ЄС, Росія готова продовжити спроби врегулювати відносини в рамках тристоронніх переговорів.

Пізніше МЗС РФ заявив, що ЄС і Київ на переговорах з Росією про наслідки повного вступу в силу угоди про асоціацію лише імітували переговорний процес і таким чином завели його в глухий кут. «В результаті склалася безпрецедентна проблемна ситуація. Для її виправлення були потрібні такі ж безпрецедентні рішення, однак ні сміливості, ні політичної волі, ні дипломатичної мудрості для їх прийняття ані Брюсселю, ані у Києва не було і немає», — підкреслює МЗС.

У міністерстві заявили, що ЄС і Україна категорично і принципово відмовлялися зафіксувати якісь можливі результати переговорів у формі юридично зобов’язуючого документа, зводячи всі свої пропозиції до продовження моніторингу ситуації і створення нових, що, по суті, не уповноважених робочих груп.

При цьому Улюкаєв не виключив, що робота може бути продовжена і після 1 січня 2016 року, але вона буде вестися в інших умовах.

Єврокомісія також запропонувала проводити переговори в рамках тристоронньої робочої групи з 1 січня 2016 року при умові, що Росія виконає свої зобов’язання щодо України в рамках ЗВТ СНД.

У свою чергу глава МЗС України Павло Клімкін заявив, що не має наміру брати участь у нових раундах зустрічей. «Зараз ми не бачимо підстав для консультацій на міністерському рівні», — сказав він, не виключивши, що консультації будуть продовжені на експертному рівні.

Мінськ і Астана стурбовані ЗВТ України та ЄС

Приєднання Києва до ЗВТ з ЄС також викликає серйозні побоювання з боку Білорусії і Казахстану, які поки зберігають торговельні преференції з Україною. Вони бояться, як би Україна не стала транзитною зоною для безмитного ввезення європейських товарів на загальний ринок ЄАЕС.

«Складається серйозна ситуація щодо зони вільної торгівлі СНД. Не тільки в Росії, але і всіх у нас є певні занепокоєння з цього приводу», — сказав президент Білорусії Олександр Лукашенко. За його словами, «може скластися ситуація, коли товар буде заміщений товаром Євросоюзу в Україні, їх товар хлине на нашу територію».

Раніше міністр у справах економічної інтеграції Казахстану Жанар Айтжанова також обіцяла, що Казахстан буде стежити за ситуацією з можливим реекспортом безмитних європейських товарів з України. «Тут є механізми, такі як сертифікати країни походження товару, критерій достатньої переробки. На всі ці речі ми будемо звертати увагу, спостерігати, моніторити», — пояснила Айтжанова.

В уряді РФ не виключали, що країни ЄАЕС в майбутньому можуть виробити єдиний підхід з питання виходу із зони вільної торгівлі з Україною.

Можливість компенсації

Київ під час тристоронніх консультацій піднімав питання про компенсаційні механізми з боку ЄС у разі запровадження Росією нових торгових санкцій.

Однак чиновники Євросоюзу впевнені, що якихось спеціальних заходів підтримки Україні у зв’язку з введенням РФ продовольчого ембарго і митних зборів, не потрібно: досить і того, що країна відчує себе повноправним членом ЗВТ ЄС.

«Додатковий пакет допомоги не планується, тому що ми вже допомогли і багато допомагаємо Україні як економічно, так і політично і в області зони вільної торгівлі», — заявила єврокомісар Мальмстрем. За її словами, торгівля між Росією й Україною без того значно скоротилася, до того ж Київ заздалегідь був готовий до того, що домовитися з РФ не вийде.

Експерт НАН України Всеволод Степанюк впевнений, що Київ не зможе компенсувати втрату російського ринку вигодами від ЗВТ з ЄС. Аналітик зазначив, що це негативно позначиться на роботі українських підприємств, вони не зможуть вийти на європейський ринок, а для бізнесу ЄС торгівля з Україною буде вигідною.

«Ми не зможемо компенсувати, тому що товарна структура з країнами Євросоюзу кардинально відрізняється від товарної структури торгували з країнами Митного союзу. В країни Митного союзу ми продавали в основному технологічну продукцію: машини, агрегати, електроніку, двигуни. У країни ЄС ми продаємо тільки сировинні товари: зерно, чавун та іншу сировину. До того ж українські підприємства в своїй переважній більшості не сертифіковані за стандартами Євросоюзу, що автоматично їм не дає можливості що-небудь продавати на територію Євросоюзу», — вважає Степанюк.

У свою чергу економічний експерт Тарас Козак вважає, що Україна зможе за два-три роки компенсувати втрати. «Безумовно, угода про ЗВТ компенсує втрати, і з запасом. Україна зможе постачати значно більше товарів, але для цього потрібно час, щоб українські товаровиробники, постачальники послуг змогли сертифікуватися згідно європейським вимогам, тому що зняття тарифів недостатньо, ми повинні відповідати різним внутрішнім вимогам ЄС, які стосуються всіх і внутрішніх і зовнішніх постачальників», — вважає експерт.