Foreign Policy склав топ-10 можливих воєн 2016 року

У перелік військових конфліктів, на які міжнародному співтовариству слід звернути особливу увагу в цьому році увійшли Сирія, Ірак, Афганістан і ряд інших держав, в яких поточні проблеми можуть призвести до катастрофічних наслідків.Военнослужащий Сирийской арабской армии. Архивное фото

МОСКВА, 4 січ – РІА Новини. За останні п’ять років у світі збільшилася кількість збройних конфліктів, у 2016 році не варто очікувати різкого поліпшення ситуації у сфері врегулювання військових криз, пише Foreign Policy. Оглядачі американського видання склали перелік з 10 найбільш важливих, на їх думку, гарячих точок, яким світовій спільноті варто приділити пильну увагу.NI: США наближають «похмурий сценарій» війни, продовжуючи стримувати КНР

До самих плачевних гуманітарних наслідків, з точки зору авторів матеріалу, може привести продовження протистояння в Сирії, Іраку, Південному Судані, Афганістані, Ємені та Чаді. Також до списку увійшли внутрішні конфлікти в Туреччині (протистояння Анкари і курдів — прим. ред.) та Лівії (де триває громадянська війна — прим. ред.). Крім того, на думку авторів матеріалу, ситуації в Бурунді (де росте невдоволення населення через рішення чинного президента балотуватися на третій термін — прим. ред.) і навколо Південно-Китайського моря (де США намагаються протистояти росту впливу КНР — прим. ред.) в 2016 році можуть ускладнитися, що приведе до появи нових гарячих точок.

Foreign Policy пише, що більшість з перерахованих конфліктів можна вирішити, «оскільки в них залучені екстремістські угруповання, чиї цілі та ідеології не дозволяють врегулювати війни шляхом переговорів, що нівелює зусилля з побудови світу».

«2016 рік – це час відмовитися від мислення, ніби лише боротьба проти насильницького екстремізму годиться в якості плану світового порядку, або навіть способу вирішення в одній-єдиній країні, наприклад в Сирії», — сказано в статті.

З точки зору оглядачів видання, більшість перерахованих конфліктів вимагає взаємодії на кількох рівнях – між усіма учасниками світових політичних процесів.

«Держави повинні подвоїти свої зусилля з налагодження системи політичних домовленостей, використовувати найменші можливості досягти компромісу», — пише FP.