Молдавія на межі хаосу: до чого можуть призвести спори євроінтеграторів

Триумфальная арка в Кишиневе Парламент Молдови розгляне у понеділок питання про висловлення вотуму довіри кандидата в прем’єр-міністри країни Іону Стурзе, новому складу уряду та програму його діяльності.

Кандидат у прем’єри раніше заявив, що виступає за тісну співпрацю з Румунією, поглиблення стратегічного діалогу з США, розширення співробітництва з НАТО.

У програмі Стурзы є пункт про «зміцнення багатовимірних стратегічних відносин добросусідства з Україною».

Відносини з Росією позначені сьомим пунктом програми, у якому йдеться про необхідність активізації політичного діалогу з РФ з метою нормалізації двосторонніх відносин у торговельно-економічній, міграційної та енергетичній галузях.

Однак, за словами Стурзы, головна мета його уряду — домогтися для Молдови статусу країни-кандидата в члени Європейського Союзу.

Опозиція і проєвропейські сили проти Стурзы

Молдова вступила в новий рік без уряду на тлі глибокої політичної кризи. Уряд країни, який очолював віце-голова Ліберально-демократичної партії (ЛДПМ) Валерій Стрілець, було відправлено у відставку 29 жовтня.

Буквально за два тижні до цього, лідер ліберал-демократів Влад Філат був заарештований за звинуваченням у корупції і підозрі в причетності до виведення коштів з банківсько-фінансової системи країни. Скандал серед учасників правлячого проєвропейського альянсу (він був сформований з ЛДПМ, Демпартії і Ліберальної партії — ред.) призвів до його розколу. Лідери трьох партій — Стрілець, Маріан Лупу і Міхай Гімпу — не змогли в ході багаторазових переговорів прийти до єдиної думки щодо створення парламентської більшості, яка змогла б затвердити новий уряд.

Ситуація загострилася до межі. У розпал конфлікту президент країни Микола Тимофті (висуванець проєвропейського альянсу — в Молдавії главу держави обирає парламент — ред.) несподівано назвав кандидатом у прем’єри Стурзу, який вже очолював уряд у 1999 році. Однак його жест не був розцінений як компромісне рішення Демпартією, лібералами і групою депутатів, очолюваних екс-прем’єром Юрієм Лянке. У цей момент 14 депутатів з опозиційної Партії комуністів покинули фракцію, і оголосили про створення «Соціал-демократичної платформи».

Про співпрацю з платформою заявила Демпартія. В результаті переговорів утворився союз Демократів і колишніх комуністів, який в цілому має 34 мандатами. Досі найбільшою фракцією в парламенті Молдови вважалася Партія соціалістів Ігоря Додона (24 мандати з 101-го). Втім, ні соціалісти, ні «соціал-демократична платформа», не виступають на підтримку кандидатури Стурзы. Утрималися від висловлення своєї позиції на цей рахунок ліберали (13 мандатів), ПКРМ (дев’ять мандатів) і група екс-прем’єра Юрія Лянке (п’ять мандатів). Кандидатуру Стурзы мають намір підтримати тільки ліберал-демократи (18 мандатів).

Хто наступний?

Елементарні арифметичні підрахунки показують, що Стурза не набере необхідної кількості голосів (51). У зв’язку з цим президент країни Микола Тимофті буде зобов’язаний знову призначити кандидата. Однак самовільно висунути кандидатуру у прем’єри він вже не зможе.

Напередодні Конституційний суд країни виніс рішення, яке зобов’язує главу держави висувати кандидатуру за погодженням з парламентською більшістю. У поясненні рішення КС сказано, що «глава держави, будучи обранцем парламентської більшості, повинен упевнитися шляхом консультації з парламентськими фракціями підтримки парламентської більшості, а також у можливому конструктивну співпрацю з опозицією». Тільки при такому розкладі він може реалізувати своє право призначити кандидата в прем’єр-міністри.

Ще раніше Конституційний суд постановив, що якщо депутати не зможуть затвердити новий уряд до 29 січня 2016 року, парламент республіки може бути розпущений.

Хвилі протестів

За відставку президента та дострокові парламентські вибори виступають в Молдові як праві сили — громадянська платформа DA (Demnitatea si Adevar — «Гідність і правда»), так і лівоцентристська опозиція — соціалісти і «Наша партія» Ренато Вусатого. Обидві групи проводять безстрокові протести в Кишиневі.

У центрі міста — біля будівель уряду і парламенту — протестувальники розгорнули наметові містечка. Незважаючи на те що у двох протестних рухів однакові вимоги, вони виступають за різний геополітичний вектор. Платформа DA — за європейську інтеграцію, а соціалісти і прихильники «Нашої партії» ─ за зміцнення молдавської державності, тісна співпраця з Росією і за євразійський геополітичний вектор. Зараз протести дещо вщухли в обох наметових таборах.

Тим не менш, кишинівські політологи не виключають, що в разі, якщо парламент не затвердить кандидатуру Стурзы на посаду прем’єр-міністра, то прихильники платформи DA активізують свої протести.

Буквально за тиждень до парламентського засідання активісти платформи DA виступили із закликом до своїх прихильників зібратися в центрі Кишинева 4 січня. Цікава деталь: практично всі кандидати в міністри, яких запропонував Стурза, є прихильниками або ліберально-демократичної партії, або громадянської платформи DA. Політичні експерти в Кишиневі не виключають, що кожен з них (кандидатів у міністри) отримав від лідерів руху і партії рознарядку на те, скільки своїх людей він повинен вивести на центральну площу Кишинева. Якщо цей сценарій буде дійсно реалізований, то в Молдові можуть статися нові масові протести.

«Ляльководи» вийшли з тіні

Політична ситуація в Молдові продовжує залишатися дуже напруженою. У неділю молдавський підприємець Віорел Цопа, якого місцеві ЗМІ приписують фінансування протестів платформи DA, закликав прихильників руху вийти з «списку міністрів від Стурзы».

«Переконаний, що представники руху «Гідність і правда» і його прихильники повинні вийти зі списку, щоб не заплямувати репутацію протестного руху», — написав Цопа на своїй сторінці в Facebook.

Він зазначив, що у списку кандидатів нового кабміну фігурує особа одного з членів Демпартії, а саме Олександра Стояногло (Стурза його пропонує на посаду міністра внутрішніх справ — ред). Цопа закликає Стурзу не співпрацювати з Демпартією ні під яким приводом.

Підприємці Віорел Цопа і Віктор Цопа (двоюрідні брати) на даний момент проживають в Німеччині. Раніше в їх відношенні в Молдові були порушені кримінальні справи. Віорел Цопа був засуджений до восьми рокам позбавлення волі за розкрадання з Banca de Economii (колишній «Ощадбанк», а Віктор Цопа — до десяти років в’язниці за вимагання, пов’язане з банком Victoriabank. Восени минулого року міністерство юстиції направило до Німеччини запит про їх екстрадицію. Кишинівські ЗМІ відзначають, що з братами Цопа також пов’язаний знаходиться нині під арештом лідер ліберал-демократів Влад Філат.