Politiсo розповіла, чому війна турків з курдами — це катастрофа

Протистояння турецького уряду з курдами — це не якісь окремі сутички, це повноцінний військовий конфлікт, який зачіпає численне мирне населення в курдських районах, пише видання.Вид на Анкару. Турция. Архивное фото Газета Politico написала про те, чому конфлікт Анкари з курдами в Туреччині — це катастрофа, яку не може приборкати жодна сторони конфлікту.

Автор статті Аслі Айдинтасбас називає конфлікт з курдами «війною, в якій неможливо перемогти». При цьому, за словами журналіста, це протистояння розгортається поза світових радарів.

«Якимось чином той факт, що друга за величиною армія НАТО повністю мобілізована на сирійському кордоні у війні з 16-річними дітьми з автоматами Калашникова <…>, майже ніяк не висвітлюється в міжнародних ЗМІ», — скаржиться журналіст.

Foreign Policy склав топ-10 можливих воєн 2016 годаЕвропейские інститути, задоволені минулорічної угодою з Анкарою, зберігають мовчання з цього приводу, а Вашингтон не бажає ставити під удар свої складні стосунки з турецьким президентом Реджепом Тайіпом Ердоганом. Що б не відбувалося в Туреччині, «ринкова цінність» цієї країни досить висока для світу, щоб він закривав очі на її внутрішні проблеми, зазначає Айдинтасбас.

Автор нагадує, що турецький уряд протистояло Робочої партії Курдистану (РПК) десятиліттями, і спокій в регіоні, колись досягнута двома сторонами конфлікту за підсумками переговорів було порушено влітку 2015 року. «Кожна сторона звинувачує іншу в порушенні припинення вогню, але правда полягає в тому, що жодна з них не може приборкати катастрофу, свідками якого ми зараз є», — пише Айдинтасбас.

Автор пояснює далі, чому конфлікт між курдами і турками зараз перейшов на «абсолютно новий рівень ескалації». «В 90-е велика частина подій відбувалася в сільській місцевості між курдськими партизанами і армійськими частинами. Тепер це відбувається в місті, так само нещадно і куди більш вибухонебезпечно», — пояснює він.

Він підкреслює, що протистояння турецького уряду і курдів — це не просто якісь поодинокі сутички, це конфлікт, в якому беруть участь танки, артилерія, снайпери і в рамках якого в густонаселених населених районах країни відбуваються серйозні перестрілки.

Айдинтасбас описав, як конкретно позначилася цей конфлікт на мирних жителях. Зокрема, з середини минулого року, за даними турецького Фонду з прав людини, влада країни 52 рази вводили комендантську годину у містах, кількість мешканців яких досягає 1,3 мільйона осіб, причому іноді ці обмежувальні заходи тривали по кілька днів або тижнів. Цей же фонд зафіксував, що з середини серпня в цих містах загинули 124 мирних жителя.

«Я боюся зізнатися в цьому навіть собі, але деякі з фотографій, зроблених в регіоні, мають лякає подібність зі знімками з Сирії, зробленими в 2011 році — будинку зі слідами вчорашніх боїв або дим, що піднімається на горизонті з сірого кольору бетону, міста», — описує те, що відбувається в Туреччині журналіст.

І все це, зазначає він, що відбувається в країні, яка є членом НАТО і яка нещодавно приймала у себе саміт G20.

З точки зору Айдинтасбаса, те, що відбувається в курдських регіонах Туреччини, є загальним підйомом авторитаризму, який стосується кожного аспекту суспільного життя країни.

При цьому він визнає, що в нинішній ескалації конфлікту винні обидві сторони. Курди, вважає він, повинні зрозуміти, що їх версія запізнілої «арабської весни» в курдських містах і їх «революційна боротьба» — застарілий концепт. Анкара ж повинна знову зробити Туреччину турецько-курдського нацією і перестати вважати курдів і турків загрозою.