DW: Німеччина готова пробачити Ердогану все, лише б не поступатися Росії

Політичний курс президента Туреччини не дозволяє розцінювати Анкару як адекватного партнера Європи, та все ж уряд ФРН вважає за краще дивитися на дії Ердогана крізь пальці, пише Deutsche Welle.Президент Турции Тайип Эрдоган. Архивное фото Німецьке уряд розуміє, наскільки далекі дії президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана від дотримання принципів законності, однак у нинішніх умовах Німеччина не може придумати іншого виходу, крім співпраці з ним, пише Deutsche Welle.

Глава МЗС Австрії: ЄС впав у небезпечну залежність від ЭрдоганаПредставители німецької парламентської опозиції неодноразово вказували на численні «гріхи» Ердогана, підкреслюючи, що війна проти курдів, арешти журналістів і постачання зброї терористам «Ісламської держави» (ІГ, заборонена в РФ) дають достатньо підстав для того, щоб відмовитися від ідеї близького співробітництва з Туреччиною, пише видання.

Членів правлячої коаліції подібні повідомлення не дивують. «Так, Ердоган переслідує курдів і витирає ноги про свободу слова — в цьому будинку ні в кого не виникає сумнівів на цей рахунок», — заявив Карл-Хайнц Бруннер, член партії СДПН на черговому засіданні бундестагу.

Незважаючи на це, Туреччина, так само як і Саудівська Аравія, розглядаються урядом ФРН в якості свого роду «якорів стабільності» Близькосхідного регіону. Німеччина наполягає на тому, що підтримка партнерських відносин з цими країнами залишається єдиним способом чинити опір тероризму, не допустити погіршення ситуації і врегулювати проблему біженців, зазначає Deutsche Welle.

Однак є й інша причина співробітництва Німеччини з тими країнами, чий політичний курс зневажає основи європейських цінностей. За словами німецького експерта з зовнішньої політики, депутата від партії ХДС Родеріха Кизеветтера, за рахунок зміцнення зв’язків з Туреччиною і Саудівською Аравією Німеччина намагається забезпечити собі впевненість у тому, що ситуація в Близькосхідному регіоні, який належить до сфери інтересів Європи, не буде контролюватися такими державами, як Росія і Іран.