Eup dwn: манія величі Меркель обернулася бідою для Європи

Якби канцлер Німеччини трохи менше була стурбована «великої місією» і зважилася б поглянути на реальні наслідки своєї політики, їй би довелося визнати, що її нинішні рішення відірвані від дійсності, пише німецьке видання.Канцлер Германии Ангела Меркель. Архивное фото

МОСКВА, 25 січня — РІА Новини. Прагнення канцлера Німеччини Ангели Меркель одноосібно приймати рішення по «порятунку» біженців — не що інше, як прикрашена гуманістичним пафосом манія величі, через яку Європі доведеться розплачуватися не одне десятиліття, пише Deutsche Wirtschafts Nachrichten.

Німецький журналіст: Меркель залишилася біля розбитого корытаЗацикливаясь на своєї нав’язливої ідеї прийняти якомога більше мігрантів, канцлер Німеччини не збирається пропонувати програму для боротьби з насущними проблемами. Безперервний потік біженців перетворює міграційну політику Меркель в сізіфова праця і доводить, що держави не справляються з покладеними на них непосильними завданнями. По всій Європі для врегулювання кризи муніципальні, людські і матеріальні ресурси задіяні в такому обсязі, про який федеральний уряд, мабуть, не має жодного уявлення, зазначає автор статті.

Меркель уявляє собі інтеграцію біженців як черговий пункт у списку, який необхідно виконати для покращення власного іміджу в очах світової громадськості. Однак інтеграція є двостороннім процесом, для якого потрібні терпіння, розуміння та зусилля кожної із сторін, а значить, одного бажання канцлера для цього недостатньо.

Більшість прихильників «політики відкритих дверей» Меркель — соціально захищені громадяни з верхнього прошарку суспільства, які керуються абстрактними уявленнями про гуманізм. Їм навряд чи доведеться часто стикатися з мігрантами особисто, і подібна позиція не вимагає від них ніяких жертв — саме тому їм так зручно міркувати про те, що заради порятунку біженців європейці повинні «затягнути пояси», пише автор статті.

Але ось інший половині суспільства, в яку якраз і будуть «інтегровані» мігранти, доведеться нелегко. При цьому в нижніх шарів населення фактично не залишилося права вибору, оскільки кожного, хто виступає проти безмежного прийому біженців, звинувачують у жорстокості та ксенофобії. В кінцевому підсумку у громадян залишається тільки один вихід — дивитися на події через ті ж рожеві окуляри, що й канцлер Німеччини, і не думати про те, що сьогоднішні помилки європейських політиків обернуться наслідками, з якими доведеться розбиратися ще не одне десятиліття, підсумовує видання.