Путін обговорив будівництво Керченського мосту та енергозабезпечення Криму

3bc17566cbb0d62877037f83d5a15f01

Регионы России. Крым

ОСТРІВ ТУЗЛА (Крим), 18 мар — РІА Новини. Робоча поїздка глави російської держави Володимира Путіна в Кримський федеральний округ, яка відбулася у п’ятницю, припала на другу річницю возз’єднання півострова з Росією.

Під час поїздки президент ознайомився з ходом будівництва мосту через Керченську протоку, а також провів оперативну нараду з питань соціально-економічного розвитку Криму і Севастополя.

Історична місія

Будівництво моста через Керченську протоку на сьогоднішній день є одним із найважливіших інфраструктурних проектів для Росії. Це питання перебуває в центрі уваги російської влади і суспільства з моменту возз’єднання Криму з Росією. Зараз основною транспортною артерією, що зв’язує Крим з материкової Росією, є поромна переправа через Керченську протоку (порт Крим — порт Кавказ).

В ході робочої поїздки в Крим Володимир Путін побував на одній з будмайданчиків Керченського мосту та поспілкувався з робітниками. Пізніше зведення мостового переходу стало однією з ключових тем оперативного наради щодо соціально-економічного розвитку Криму і Севастополя, яке провів глава держави.

Президент запропонував створити громадську раду з будівництва мосту через Керченську протоку, який контролював би витрачання бюджетних коштів і працював за аналогією з радою, створеною перед Олімпіадою в Сочі.

«Потрібно налагодити громадський контроль за ходом будівництва, за дотриманням екологічних норм, цільовим витрачанням коштів та дотриманням термінів робіт. Пропоную утворити громадську раду з будівництва моста», — сказав Путін на нараді, яку він провів на будівельному майданчику на острові Тузла.

Діяльність цієї ради, на думку глави держави, дозволить ефективно і відкрито використовувати можливості громадськості, фахівців, виконавчих органів влади в процесі будівництва, а також дасть можливість оперативно вирішувати гострі питання, що хвилюють людей.

Президент назвав будівництво Керченського мосту історичною місією, яку не вдалося реалізувати протягом усього минулого століття. Він нагадав, що вперше будівництво мосту планувалося ще при Миколі Другому в 1910 році, але Перша світова війна не дозволила розпочати ці роботи. У 1930 році радянські інженери підготували проект залізниці від Херсона до Поті теж через цю ділянку, але завадила Велика Вітчизняна війна. Під час Великої Вітчизняної війни, зазначив Путін, «вже тут окупанти зводили міст і хотіли будувати не тимчасовий, а постійний об’єкт, а російське командування прийняло рішення не бомбити цю ділянку, щоб зберегти те, що було зроблено».

Після війни, продовжив президент, тут був зведений тимчасовий міст, який був знесений льодоходом.

«Наші з вами попередники розуміли значення цього мостового переходу між Кримом і Кавказом і давно прагнули до реалізації цього проекту. Будемо сподіватися, що ми виконаємо цю історичну місію», — заявив Путін.

Президент запропонував подумати над створенням в Керчі музею, де розмістяться історичні експонати, виявлені в ході будівництва Керченського мосту.

«Дізнаюся, що археологами та волонтерами було виявлено багато цінних знахідок, які відображають історію Криму в різні періоди, від античності до Великої Вітчизняної війни. І, звичайно, це унікальна спадщина необхідно зберегти. Тому пропоную подумати над тим, щоб створити в Керчі музей для розміщення цих історичних експонатів, зробити їх доступними і для дослідників, і для громадян, і численних туристів», — сказав Путін.

Проект моста через Керченську протоку отримав позитивний висновок Головдержекспертизи Росії 18 лютого 2016 року, після чого почалися основні будівельно-монтажні роботи. Поєднавши Тамань і Керч, 19-кілометровий міст стане найдовшим в Росії. Побудувати і ввести в експлуатацію новий міст через Керченську протоку планується до кінця 2018 року.

Не тільки міст, але й дороги

У планах влади значиться не тільки будівництво моста, але і модернізація всієї транспортної інфраструктури півострова і підвищення її пропускної спроможності. Зокрема, мова йде про автодорозі з Керчі в Сімферополь. Путін підкреслив, що робота за цими напрямками повинна вестися синхронно.

«Ми вчора з деякими колегами обговорювали: неможливо допустити, щоб міст був побудований, а подальша транспортна інфраструктура не була підготовлена і утворилася б пробка. Більш або менш безглузда тоді робота буде виконана. Щоб не вийшло так, треба працювати синхронно. Нам потрібна сучасна система дорожнього руху, працює злагоджено і в єдиному ритмі», — додав глава держави

Путін залишився незадоволений тим, як організована робота за проектом траси Керч — Сімферополь. Під час доповіді віце-прем’єра Дмитра Козака з’ясувалося, що відповідальність за реалізацію цього проекту розділена між кримською владою, Мінтрансом і Мінекономрозвитку. Віце-прем’єр запропонував зберегти існуючу схему управління даним проектом, а міністр економічного розвитку його підтримав.

Як повідомив Козак, зараз дорога знаходиться на стадії проектування, яке було зірвано за строками через недобросовісного проектувальника. Віце-прем’єр зазначив, що зараз укладається договір з новим проектувальником на прокладку траси у нових параметрах — вона буде за дорученням президента розширена з трьох смуг до чотирьох.

На запитання президента про те, «скільки грошей «схомячил» недобросовісний проектувальник, голова Криму Сергій Аксьонов пояснив, що грошей йому не заплатили, але зараз організація, з якою розірвано контракт, вимагає кошти через суд — 280 мільйонів рублів. Аксьонов запевнив, що розробку проекту буде вести відомий в країні підрядник, а будувати компанія — одна з лідерів на цьому ринку.

Путін висловив здивування тим, що за федеральну цільову програму з розвитку Криму, в яку включений даний проект, відповідає МЕР, стежить за виконання робіт як профільне міністерство — Мінтранс, а роботи по вибору підрядника покладені на кримські влади.

«Потрібно налагодити якусь чітку, зрозумілу і легко контрольовану роботу…. Те, що ви зараз сказали: нам не вдалося, нам не вдалося це, будемо працювати з тими чи з цими — це дорога в нікуди»,- підкреслив президент.

Путін зажадав від чиновників ще раз подумати і подати йому остаточний варіант організації цієї роботи. «Потрібен конкретний орган, потрібен конкретний чоловік, який відповідає за весь проект, щоб мені не треба було телефонувати за телефонами по всьому уряду, або в суб’єкти федерації. Повинен бути той, хто особисто відповідає за результати роботи і за витрачання державних грошей», — сказав глава держави.

Енергозабезпечення

На нараді також обговорювалося енергозабезпечення Криму. Це один з найбільш гострих питань для Криму, де з 22 листопада через енергодефіциту діє режим НС. Тоді в результаті підриву опор вийшли з ладу всі чотири лінії електропередач, що йдуть з України. Ситуація поліпшилася з запуском 2 грудня першої нитки енергомосту з Краснодарського краю, а введення 15 грудня другої нитки збільшив його потужність до 400 МВт. Передбачається, що введення ще двох ниток енергомосту сумарно такої ж потужності дозволить зробити Крим незалежним від української електроенергії.

Президент зазначив, що в 2017 році на території півострова повинні бути запущені перші блоки Севастопольської та Сімферопольської теплових електростанцій з сумарною потужністю 470 мегават, а в березні 2018 року – ще плюс 470 мегават.

«Таким чином, у результаті загальний обсяг забезпеченості потужністю півострова складе близько 1920 мегават при поточному піковому споживанні 1300, тобто на 600 мегават більше», — сказав Путін.

Держконтракти та інвестиції

На нараді також обговорювалися питання держпідтримки і участі кримських підприємств в госконтрактах.

Підприємства ОПК в Криму активно долучилися до виконання держконтрактів, вони вже отримали їх на суму понад 7 мільярдів рублів, повідомив глава держави.

«Підприємствами ОПК в Криму і Севастополі отримані держконтракти на загальну суму понад 7 мільярдів рублів і ведуться переговори щодо укладення контрактів ще на 4 мільярди рублів», — сказав Путін.

Глава регіону Сергій Аксьонов, в свою чергу розповів, що на сьогоднішній день держпідтримка агропромислового комплексу Криму сьогодні більш ніж у 30 разів перевищує витрати на ці цілі в український період півострова. На зауваження Путіна, що ці цифри треба дивитися уважніше, Аксьонов відповів: «Ми, на щастя, не цікавимося діяльністю колег, вболіваємо за жителів України, але уряд там, по-моєму, вимагає серйозного лікування».

Аксьонов також повідомив, що на сьогоднішній день укладено 63 інвестиційні угоди на загальну суму 72 мільярда рублів, готуються угоди ще по 83 проектів із загальним обсягом інвестицій 120 мільярдів рублів. Зайнятість населення в Криму з 598 тисяч осіб у 2012 році зросла до більш ніж 5 мільйонів в 2015 році